Анекдоти про сало: свиня в народному гуморі, сатирі

Сало – це продукт, який має особливе значення для українського народу. Сало – це не тільки джерело енергії та вітамінів, але й символ національної ідентичності та гордості. Сало – це також невичерпна тема для жартів та анекдотів, які відображають український характер, менталітет та гумор. У цій добірці ми надамо вам найсмішніші – анекдоти про сало.

ЯК ЯКА СВИНКА

Одного разу сидить Тарас Григорович Шевченко в театрі і чекає початку вистави. А тут заходить якийсь барин з баринею. Барин товстий-товстий, а бариня худа, як тріска, і висока, як бур’янина. Барині треба було сідати поруч з Шевченком – так квиток попався. От бариня тоді й каже до барина: 

• -Треба якось цього мужика нагнати, щоб не сидів поруч. 
• А Шевченко був одягнений по-простому. Барин посидів трохи, а тоді й каже Шевченкові:
•  – У вас, дядьку, почім свині у селі? 
• А Шевченко підслухав, що вони з баринею говорили про нього, і одказує баринові. 
• – Як такий кабан, як ти пан, то дорого платять, а як така свиня, як твоя пані, то ніпочому. 

КАБАН ЇДЯТЬ, А СВИНЯ НЕ ХОТЯТЬ 

Раз приїхав до барині в гості один поміщик, а в барині була служниця. От посідали за стіл, бариня гостя частує, а сама не їсть. 

А служниця саме давала їсти свиням, входить і каже:

 – Бариньо, кабан їдять, а свиня не хотять! 

ЯКІ ХАРЧІ, ТАКА Й РОБОТА 

До хазяїна найнявся наймит та виїхав косити. Ото приїхав та й розмовляє з тією торбою, що з харчами була:

• — Торбо, торбо, що в тобі є?
•  — Хліб та цибуля.
•  — Спати.

 А хазяїн і послав на підслухи наймичку, та як довідався, як наймит розмовляє з торбою, передає в поле наймичкою другу торбу. 

• — Торбо, торбо, що в тобі є?
•  — Ковбаса, сало, паляниці, книші!
•  — Косити! 

ЗЛОДІЙ ТА САЛО 

Злодій уліз уночі до чоловіка Сави красти сало, увірвався з салом з бантини та й гепнувся додолу серед сіпей. Сава почув та й питається:

•  — А хто там? А злодій не дурний був, та:
•  — Саво, – каже, – Саво, прислав тобі чорт сало! 

А Сава:

•  — Геть з ним! Я з чортами не братаюсь, то й сала їхнього не хочу!
•  — Ну, – каже, – як не хочеш, то двері відчини та допоможи винести сало. 

Так той, сердега, ще й піддав сало на плечі!

Анекдоти про сало

• — Куме! 

• – Га . 

• — А ти чув, що від сала склероз з’являється? 

• — О-о! А я оце все гадаю, чому як зранку з’їм добрячий шматок сала, то цілий день не пам’ятаю, що їсти хочеться.

—

Студент пише листа додому: “Вишліть сала!!! Добридень, мамо й тату!“

—

Їдуть у потязі в одному купе українець і негр, їдуть, аж ось час обідати. Українець дістає сало, цибулину і починає смачно полуднувати. А негр утупився в нього поглядом і дивиться, дивиться, аж поки у нього не починає текти  слина. 

Тут українець повертається до нього і каже: 

• – Що, їсти хочеш? 
• – Хочу. 
• – То звиняй, але бананів у мене для тебе немає.

Анедкоти про сало – куми

Повертається кум додому пізно ввечері, аж бачить, що його хата горить. Зривається з місця, притьмом забігає в хату і починає на миснику щось вишукувати. 

Коли чує голос дружини: 

• – Михайле, дітей рятуй! 
• – Дурна! Сало рятувати треба! Буде сало – будуть діти.

—

• – Куме! 
• -Га ! 
• – А що це ти в мене у льоху робиш? 
• – Та тебе, куме, шукаю. 
• – А сало для чого з’їв? 
• – Та щоб під ногами не плуталось.

—

Прийшов кум до кума у гості. Сидять, горілку п’ють. Аж дивиться господар, що кум все на сало налягає. Шкода йому сала стало, то він і каже: 

• – Куме! Ти ось гостренького скуштуй, помідорчиків та огірочків! 
• – Спасибі куме, але мені сало теж не тупе.

—

Виходить Степан вранці з хати, а біля тину стоїть сусід з витріщеними очами. Задумався Степан, а потім і питає: 

• – Ти чого, сусіде? Що скоїлося, чи щось приснилося? 
• – А чого у тебе порося на костилях ходе? 
• – А ти що думав, я за миску холодцю свиню гробитиму?

Хазяїн відповідає: 

• – Та це теща приїжджала в неділю, і дуже їй окорока закортіло. То не буду ж я через цю гадюку цілого хряка різать!

—

Зібралися куми на Сорочинський ярмарок їхати. Сіли на віз разом та й поїхали. Один кум узяв з собою харчів різних, на ярмарку торгувати, а другий – лише гроші. їдуть вони степом довго-довго, вирішили зупинитися. Сіли долі, перший кум дістав свого провіанту, бо зголоднів. А самому їсти незручно, то він і кума почастував. Поїхали далі… Через кілько годин знову стали. Кум знову їжу дістає, супутникові пропонує. А тому ж незручно, то він каже: 

– Давайте, куме, так. Я зараз відійду, а ви тут розкладіть своє добро, то я підійду до вас так, немов ми на ярмарку, і куплю щось. Так і зробили. Кум дістав сало, цибульку, картопельку варену в горщику, пиріжки, паляничку та інші смакоти. 

Підходить другий кум: 

• – Здоровенькі були, господарю! А скільки оцей шматочок сальця у вас коштує?
• – 4 карбованці. 
• – Ви що, куме, з дуба впали? Воно що, золоте у вас? Де ви таке сало бачили??? 
• – А вам не поцінно? То походіть по ярмаркові, поторгуйтеся…

—

Прийшов українець на єврейське весілля, випив горілки і шукає очима сала закусити. А його на столі немає. Він і питає у господарів: 

• – А де ж сало? 
• – Сала немає, ми його не їмо. 
• Українець аж присів від несподіванки, а потім розвів руками та й каже: 
• – Ні, я розумію, звичайно, що сало – це святе, але не до такої ж міри.

Сільські анекдоти про сало

Ніч. Село. Відчиняються з рипінням двері комори, і з неї вилазить здоровенний гладкий пацюк. У одній руці тримає окорок, у другій – добрячий шмат сала. Хвостом відсовує капкан з маленьким засохлим шматочком сиру. Зі смутком дивиться на капкан, чухає черево, зітхає й каже: 

• – Ну чесне слово, як діти.

—

Українське село. 

Під хатою у третього кума сидять два куми, стоїть пляшка горілки, добрячий шмат сала лежить, цибулька, хлібець.

• – Куме, а ходіть-но до нас. 
• З хати: 
• – Та не можу, я зайнятий. 
• Випили по першій чарці, закусили салом. 
• – Куме, давайте хутчіш, горілочка гріється. 
• З хати: 
• – Та не можу я, зайнятий. 
• Випили ще по одній. 
• – Куме, сало кінчається, що ви там робите? 
• З хати: 
• – Та кохаюся я, хай йому грець!

—

Двоє односельців у допрі сидять. Одному жінка передачу принесла, але він нею ні з ким не ділиться. 

• – Куме, та ви б мені сала хоча б скуштувати дали! 
• – А що його куштувати? Сало є сало!

—

Молодий матрос-українець після загибелі його корабля більше року прожив на безлюдному острові, самими бананами та кокосами харчуючись. Аж якось забачив він на видноколі димок пароплава. Хлопець без роздумів кинувся в воду і наввимашки поплив назустріч йому, примовляючи за кожним вимахом рук: 

– Сало-сало, сало-сало, сало-сало…

Читайте також:

• Анекдоти українською про самогон