Святкування Масляної у 2023 році триватиме з 20 по 26 лютого. Кожен день Сирної седмиці має свої традиції. Неділю називають “Проводи зими”. Як правильно провести останній день Масляної, чого не можна, а що треба робити?

Проводи зими – останній день Масляної

Неділю Масляного тижня називають – Прощання, Прощений день або Цілювальник. Цього дня з давніх часів прийнято просити вибачення один в одного. За старих часів про виконання цього звичаю дбали всі наші предки, від царя до простолюдина.

Раніше ми докладно розповідали про те, як правильно просити вибачення в останній день Сирного тижня. Але у цього дня є й інші традиції.

Традиції розпалювання вогню в останній день Масляної

Спалювання опудала – одна з традицій Масляної, яка зберігається досі. Сьогодні це один з обов’язкових епізодів у святкуванні проводів Зими. Але в давні часи обходилися і без опудала, головне, щоб було багаття.

Спалювання опудала Масляної в неділю

У неділю з самого ранку всі починали готуватися до “проводів”. Дітлахи і молодь збирали і забирали за околицю старі тини, зіпсовані бочки, непотрібні дров’яки тощо і складали з них величезне багаття. У деяких місцях паливо для багаття (солому, дрова тощо) крали або збирали по всіх дворах.

З наближенням сутінків до багаття прямувала “прощальна процесія”. “Масляну” везли в санях, прикрашених ялиновими гілками, а дівчата, які її супроводжували, жалібно співали: “Пані Масляна, потягнися” тощо. Біля багаття “Масляну” зсаджували з саней і ставили на сніг, потім знімали з ялинової гілки стрічки та хустини і ділили їх між дівчатами. А хлопці в цей час запалювали “Масляну”.

Коли багаття розпалювалося, в нього кидали всі залишки “масляної обжерливості” – млинці, масло, молоко та інше. Хлопці, перемазані сажею, норовили й інших забруднити, а насамперед, звісно, дівчат і тещ. Дітлахи підкидали солому в багаття.

Після знищення “Масляної” попіл від багаття часто збирали і заривали в сніг, вважаючи, що це сприяє родючості.

А можна обійтися і без опудала Масляної

Також повсюдно на Масляну розпалювали багаття в спеціально відведеному для цього місці (за селом, на піднесених місцях, на полях або біля річки). Паливом для вогнищ слугувала переважно солома, а також просмолені діжки, дрова, усілякі тріски та сміття.

Увечері в неділю масляного тижня поселяни виносили зі своїх дворів по снопу соломи і, склавши їх на околиці села, спалювали під радісні вигуки та пісні народу, який зібрався. Цей обряд називався спаленням Масляної.

Іноді пуки соломи нав’язували на жердини, розставляли по дорозі й запалювали після сонячного заходу сонця, а іноді замінювали їх дьогтьовими бочками.

Що спалювали на Масляну

У вогонь масляного багаття часто викидали і всякий мотлох – зношені постоли, борони, віники, бочки та інші непотрібні речі, попередньо зібрані (а іноді навіть спеціально для цього вкрадені) дітьми або молоддю по всьому селу.

Спалювали в вогнищах і скоромну їжу, а в деяких місцях і взагалі всю їжу, що залишилася з Масляної.

Навіщо палять багаття на Масляну

Розпалювання вогню на Масляну повсюдно вважалося способом активізації вегетативних сил землі. Вважалося, наприклад, що масляні багаття сприяють врожаю, і що вище вогнище, то кращий врожай; там, де було видно світло багаття, жито вродить густіше і не буде влітку граду.

Болгари пускали від багаття вогняні стріли “за жито” (щоб жито краще вродило); а жителі західної Сербії розмахували смолоскипами в садах, щоб було більше фруктів, і обходили зі смолоскипами кошари з худобою, примовляючи: “Факел горить, корова плодиться, жито народиться”. Подекуди вважалося також, що в тих, хто вище стрибне через багаття, буде кращий урожай пшениці, виросте вищий льон тощо.

Оскільки масляничний вогонь, що уособлював сонце, всюди вважався святим і очищувальним, його всюди вважали оберегом від усякого зла (нечистої сили, хвороб та ін.), зцілювальним, таким, що підсилює життєві сили.

Наприклад, у південно-східній Сербії діти перестрибували через багаття, які називали “чорна відьма” (“каравештіца”), і при цьому кричали: “Чорна, чорна відьма, ти, баба, відьма!”; цим вони виганяли з села всіх відьом, після чого збирали по хатах яйця як винагороду.

У болгар через масляничне багаття стрибали всі, бо вважалося, що це дійство на весь рік оберігає від шкідливих комах, а також від хвороб і злих духів. Серби і хорвати теж вірили, що перестрибування через багаття захищає на весь рік від укусів бліх і змій.

Схожі повір’я існували й у східних слов’ян: українці, наприклад, стрибали через багаття, щоб позбутися хвороб, захиститися від псування тощо. Навіть саме перебування біля багаття забезпечувало людині здоров’я й удачу на весь рік.

Але можна обійтися і без спалення Масляної

Іноді “Масляну” замість спалення “ховали”. Так, наприклад, у Калузькій губернії “роблять із соломи ляльку з руками, надягають на неї бабину сорочку і сарафан, а на голову нав’язують хустку. У такому вигляді лялька ця зображує собою Масляну.

Потім одну бабу вберуть попом, одягнуть на неї рогожу замість ризи і в руки дадуть їй нав’язаний на мотузці осміток (зношений лапоть) – на місце кадила. Двоє з тих, хто бере участь в обряді, беруть Масляну під руки і в супроводі натовпу, під проводом “попа” вирушають у дорогу з одного кінця села в інший, під час співу різних пісень.

Коли ж процесія виступає у зворотний шлях, то Масляну саджають на палиці замість носилок, накривши її пелюшкою. Дійшовши до кінця села, процесія зупиняється.

Тут ляльку-Масляну роздягають, розірвуть і розтріпають усю. Під час ходи з Масляною “піп”, розмахуючи кадилом, кричить “аллілуя!”, а за ним кричить, шумить увесь натовп – хто на що здатен: хто плаче, хто виє, хто регоче тощо. А коли Масляну ховають, то співають пісні”.

У деяких місцях замість опудала в ритуалі “проводів” використовували живу “Масляну” – ошатно вдягнуту дівчину або молоду жінку, стару або навіть старого в лахмітті. Таку “Масляну” водили або катали селом, а потім під крик і улюлюкання вивозили за село і там висаджували або вивалювали в замет.

Чого не можна робити 26 лютого 2023 року – в останній день Масляної

Заборони пов’язані з церковними традиціями. У православ’ї народне свято Масляної збігається із Сирною седмицею – семиденкою перед початком Великого посту. У цей час починається підготовка до довгого посту, пише портал Village-Life.

Протягом усього тижня, а відповідно, і в Сирний четвер, православні виключають з раціону м’ясні продукти. Однак дозволяється їсти рибу, молоко і яйця.

Останній тиждень перед Великим постом – час, коли православний люд прощається не тільки з певною їжею, а й з різними розвагами. У цей час можна порадіти і повеселитися про запас. Але церква закликає пам’ятати, що в Масляну, як і в інший час, не варто веселитися, втрачаючи голову і совість.

Дивіться календар харчування під час Великого посту цього року >>>

Як називаються дні Масляної

Понеділок – зустріч. 20 лютого. У перший день Вузької Масляної свати ходили в гості один до одного на млинці. У селах закінчували будувати снігові містечка, гірки.

Вівторок – загравання. 21 лютого. Хлопці та дівчата разом каталися з гірок, ходили в гості на млинці. Цього дня було прийнято влаштовувати оглядини нареченим. Якщо батьки домовлялися про шлюб, то весілля грали після Великодня, на Червону гірку.

Середа – ласуни. 22 лютого. Зять із гостями йде на млинці до тещі. Закінчується Вузька Масляна.

Четвер – розгуляй. 23 лютого. Перший день Широкої Масляної. Уся робота припиняється, і починаються гуляння: катання на санях, кулачні бої, стрибки через вогонь.

П’ятниця – тещині вечірки. 24 лютого. Теща з подругами приходить на млинці та частування до зятя.

Субота – зовичкині посиденьки. 25 лютого. Невістки запрошують у гості родичів чоловіка і обов’язково зовиць (сестер чоловіка). Зовиці належить подарувати невеликий подарунок.

Неділя – проводи Масляної. 26 лютого. Головний день народних гулянь завершується спалюванням опудала. У православ’ї останній день Масляної збігається з Сиропусним тижнем, більш відомим як Прощена неділя.

Останній день Масляної: Часті запитання?

Проводи зими – останній день Масляної?

Неділю Масляного тижня називають – Прощання, Прощений день або Цілювальник. Цього дня з давніх часів прийнято просити вибачення один в одного. За старих часів про виконання цього звичаю дбали всі наші предки, від царя до простолюдина.

Коли спалювали опудало в Масляну неділю?

З самого ранку всі починали готуватися до “проводів”. Дітлахи і молодь збирали і забирали за околицю старі тини, зіпсовані бочки, непотрібні дров’яки тощо і складали з них величезне багаття.

Що спалювали на Масляну?

У вогонь масляного багаття часто викидали і всякий мотлох – зношені постоли, борони, віники, бочки та інші непотрібні речі, попередньо зібрані (а іноді навіть спеціально для цього вкрадені) дітьми або молоддю по всьому селу.

Навіщо палять багаття на Масляну?

Вважалося, наприклад, що масляні багаття сприяють врожаю, і що вище вогнище, то кращий врожай; там, де було видно світло багаття, жито вродить густіше і не буде влітку граду.

Чого не можна робити – в останній день Масляної?

Протягом усього тижня, а відповідно, і в Сирний четвер, православні виключають з раціону м’ясні продукти. Однак дозволяється їсти рибу, молоко і яйця.


Найголовніше в нашому Telegram - для тих, хто поспішає

Категорія в: