Дохідність господарства та його можливості для розвитку визначаються такими чинниками, як молочна продуктивність корови та якість молока. Отже, завдання збільшення молочної продуктивності є важливим для тваринників.
Молоко – це біологічна рідина, що виробляється молочною залозою. Воно має ряд унікальних властивостей та складний хімічний склад, що визначає значущість молока як продукту харчування. В його складі – понад 100 різноманітних компонентів, включаючи вуглеводи, жири, мінерали, білки, гормони, ферменти та інше.
Якість молока визначається його кислотністю (у свіжого молока нормою є титруєма кислотність від 16 до 18 Т). Характеристики цього продукту визначаються його в’язкістю, густинною, точками кипіння та замерзання. Точка кипіння молока становить 100,2 0°С.
Точка замерзання цього продукту коливається від -0,54°С до -0,58 °С. Густина коров’ячого цілого молока визначається його складом. Оскільки цей показник складових частин молока неоднаковий, він може варіюватися від 1,026 до 1,032.
Оцінювання молочної продуктивності корови
Оцінювання молочної продуктивності корови є важливим для розвитку господарства, як у товарних, так і в племінних стадах. Це необхідно для оптимального годування корів, організації праці на фермі, відбору тварин та відстеження спадкових якостей биків.
Щоб корова не стала безплідною, вона повинна отелитися протягом календарного року, а також почати і завершити лактацію. Тривалість лактації може бути довшою або коротшою за 305 днів – це в основному визначається тривалістю сервіс-періоду, і в меншій мірі – тривалістю сухостійного періоду.
Лактація – це процес формування, накопичення та виведення молока з молочних залоз, який відбувається протягом певного періоду часу. Лактація тісно пов’язана з функцією відтворення.
Молочна продуктивність корови враховується протягом всього періоду лактації – незалежно від того, наскільки він був тривалим. Для порівняння використовуються показники удою за перші 305 днів лактації.
Також оцінка продуктивності корів проводиться за наступними періодами:
- календарний рік;
- весь період лактації (без урахування його тривалості, але з урахуванням кількості днів, в які проводилася доїння);
- життєва продуктивність тварини.
Щоб оцінити індивідуальну молочну продуктивність худоби, в господарствах проводяться контрольні доїння. В товарних стадах такий контроль проводиться один раз на місяць. В племінних стадах – одна декада місяця.
Інформацію, отриману під час контрольних доїнь, використовують для розрахунку наступних показників:
- надій молока в середньому за добу;
- середньомісячний надій;
- кількість жиру за час лактації;
- середня жирність молока за одну лактацію.
Отримані дані використовують для побудови лактаційної кривої. Такий аналіз дозволяє оцінити молочну продуктивність кожної тварини та робити прогнози про те, скільки молока вона зможе дати в наступних періодах.
Основні способи підвищення молочної продуктивності
Молочна продуктивність корови визначається на основі кількості та якості молока, яке було отримано за певний період часу. На цей показник впливає ряд факторів. Серед ключових факторів можна виділити годівлю, вік та умови утримання корови.
Фактори, що впливають на молочну продуктивність корови
Породні особливості – в сучасний час генетична (потенційна) молочна продуктивність багатьох молочних та комбінованих порід становить 9 000 – 11 000 кг/за лактацію, а для голштинської породи цей показник ще вищий.
Походження тварин – у будь-якому стаді продуктивність корів відрізняється, що пов’язано з технологією та інтенсивністю вирощування «ремонтного» молодняка, а також з індивідуальними особливостями тварин.
Вік та жива маса – молоді, ростучі тварини мають меншу продуктивність порівняно з дорослими, які закінчили ріст. Збільшення молочності з віком у різних, за швидкістю дозрівання порід, залежить від умов вирощування, віку першого запліднення та роздою.
Основні способи підвищення молочної продуктивності
Годівля – потрібно забезпечити максимальне споживання корму Збалансоване харчування, яке має необхідну енергетичну цінність і включає в себе білок, сухі речовини, жири, крохмаль, цукри в певних пропорціях – це важлива умова для підвищення обсягу удоїв. Раціон для корів розраховують за хімічним складом і харчовою цінністю.
Стадія лактації – інтенсивність формування молока значно змінюється протягом лактації. У 1-й місяць після отелу спостерігається підвищення удоїв, які у більшості корів досягають максимуму в кінці 1-го та на 2-й місяць лактації.
Після досягнення вищих добових удоїв продуктивність починає знижуватися.
Частота доїння та форма вимені для машинного доїння
Процес створення молока в молочній залозі є постійним. Найінтенсивніше накопичення молока в вимені відбувається в перші години після доїння і значно сповільнюється при наповненні вимені на 80%, тому корову треба доїти регулярно.
Кількість молока, яке може одночасно поміститися в молочній залозі, визначається ємністю вимені, воно вміщує близько 60% добового синтезу молока. Ємність вимені можна визначити, вимірявши об’єм молока, видоєного з інтервалом від попереднього доїння в 15-16 год.
При виборі частоти доїння треба пам’ятати, що доїти треба через рівні проміжки часу, 3-х разове доїння, порівняно з 2-х разовим, дає прибавку близько 10-15%.
Форма вимені впливає на кількість молока. Ідеальне вим’я – це ванноподібне або чашоподібне, з гарним прикріпленням, з яскраво вираженими молочними венами.
- За чашоподібної форми співвідношення довжини та ширини площі прикріплення різняться на 5-10%.
- За ванноподібної – більш ніж на 15%.
А для машинного доїння відіграє важливу роль розташування, форма і розміри сосків. Соски мають бути правильної, циліндричної форми. Співвідношення передніх і задніх часток має бути приблизно 55:45%.
Довжина сосків
Різниця в довжині передніх і задніх сосків становить близько 1 см (передні довші). Середнє значення довжини передніх сосків – 5,48 см, задніх – 4,51 см. За занадто довгих сосків (залежно від соскової гуми) можуть виникнути проблеми через недостатнє перекриття доїльного вакууму між тактами.
Діаметр сосків
Середній діаметр передніх сосків має дорівнювати 21,8 мм, задніх – 21,5 мм. На соски з великим діаметром доїльний апарат одягається насилу (або зовсім не одягається), що провокує стискання соска, і тварина відчуває больове відчуття, це призводить до небажаних наслідків. Якщо соски занадто вузькі, то апарат може підсмоктувати повітря, або склянки просто не втримаються на корові.
Відстань між сосками
Середня відстань між передніми сосками становить 18,8 см, між задніми 9,2 см. На занадто наближені одна до одної соски важко одягнути склянки, оскільки вони будуть одна одній заважати. При далеко посаджених перегинаються молочні та вакуумні шланги, через що апарат неможливо підключити до корови.
Відстань від вимені до підлоги
Відстань від вимені до підлоги має становити в середньому не менше 45 см. Високо підвішене вим’я незалежно від лактації дає менше соматичних клітин. У корів, які використовуються понад три лактації, можна спостерігати постійне скорочення відстані від дна вимені до підлоги.
Нерівномірний розвиток часток призведе до нерівномірного видоювання. Коли передні соски вже будуть видоєні, а задні ще додоюватимуться, перші будуть змушені доїтися в холосту, що призводить до травмування передніх чвертей вимені.
Під час купівлі доїльного обладнання потрібно знати, корови якої породи складають ваше стадо.
Наприклад, для голштинської породи потрібні подовжені стакани, а для джерсейської підійдуть короткі, а придбати їх ви зможете – тут.
Читайте також: Мастит у корів: діагностика, лікування, профілактика
Способи утримання тварин
Температурний режим в корівнику має прямий вплив на якість і обсяг отриманого молока. При зниженні температури удої падають, але при цьому збільшується жирність продукту. Якщо в корівнику тепліше норми, продуктивність корів знижується – так само як і вміст жиру в молоці.
Незалежно від наявної технології утримання тварин, головні вимоги – це створення комфорту для тварин:
- Чисте повітря – в будь-який час року (відсутність загазованості та різких запахів аміаку та метану);
- Вільний доступ до чистої, і не дуже холодної води, об’єм і швидкість подачі води в поїлку не повинні збивати ритм споживання води коровою;
- Вільний доступ до корму, в будь-який час доби;
- Освітлення в зоні годівлі не менше 200 люкс;
- Зручне, сухе та м’яке ліжко для відпочинку.
Пам’ятайте, що корова спить близько 40 хвилин на добу, решта часу, навіть лежачи та дрімаючи, вона «працює» над переробкою корму та синтезом молока! Тому, «робоче місце» повинно бути комфортним.
Корови чутливі до різких змін в розпорядку дня, до чистоти в корівнику, рівню освітлення, сильним шумам, перегрупуванням в стаді та іншим незвичним для них зовнішнім впливам. Всі перераховані фактори впливають на їх молочну продуктивність – сподіваюсь, ця стаття була корисною для вас.
Часті запитання: молочна продуктивність корови
Молочна продуктивність корови визначається на основі кількості та якості молока, яке було отримано за певний період часу.
На молочну продуктивність корови впливають такі фактори, як породні особливості, походження тварин, вік та жива маса.
Для підвищення молочної продуктивності корови важливо забезпечити максимальне споживання корму та врахувати стадію лактації.
Оцінювання молочної продуктивності корови проводиться за допомогою контрольних доїнь, а також за допомогою розрахунку різних показників, таких як надій молока в середньому за добу, середньомісячний надій, кількість жиру за час лактації, середня жирність молока за одну лактацію.
Для підвищення молочної продуктивності корови важливо створити комфортні умови для тварин, забезпечити чисте повітря, вільний доступ до чистої води та корму, а також забезпечити зручне, сухе та м’яке ліжко для відпочинку.