Породи курей: найкращі породи для вашого господарства

Вибір правильної породи курей може змінити все - від кількості свіжих яєць на сніданок до прибутковості вашого господарства. У світі сотні порід курей, кожна з яких має унікальні характеристики, призначення та особливості утримання. Породи курей поділяються на три основні категорії: яєчні (кури-несучки), м’ясні породи курей та м’ясо-яєчні. Крім того, є декоративні породи та великі породи курей, які вражають своїми розмірами.

Коротко: якщо вам потрібні яйця, беріть яєчних курей. Найбільше несуть промислові кроси (у Ломан Браун-Класик виробник заявляє 324 яйця на кожну посаджену несучку сумарно за 72 тижні віку, у кліткових умовах), а серед чистих порід добрі несучки - леггорн з білим яйцем і род-айленд з коричневим. Для яєць і м’яса водночас підходять м’ясо-яєчні плімутрок, нью-гемпшир і полтавська глиниста. Найбільші кури - джерсійський гігант (півень від 5,9 кг), брама і кохінхін. Несучість, масу півня й курки та колір шкаралупи по 11 породах і кросах, для яких ми знайшли перевірені дані, зведено в таблиці нижче, а фото є в розділі кожної породи.

Нижче - найпопулярніші породи курей з фото та характеристиками, щоб вам було легше вибрати. Які є породи курей, що підходять саме для українського клімату? Українські породи курей виводили з урахуванням місцевих умов. Породисті кури - це не лише краса, а й передбачувані характеристики.

Породи курей у таблиці: несучість, маса і колір шкаралупи

У таблиці лише ті цифри, які ми звірили з першоджерелами: даними організації Livestock Conservancy (США) про масу дорослих птахів і несучість чистих порід, статтею Moiseyeva та співавторів про полтавських курей у журналі ФАО і даними виробника кросу Ломан Браун. Несучість і масу подано за нижньою межею діапазону з джерела; якщо джерело дає лише верхню межу, у клітинці її немає, а сама цифра - в примітці під таблицею. Це довідкові оцінки, а не гарантований мінімум: фактична несучість залежить від лінії, віку, здоров’я, годівлі, освітлення й умов утримання.

Порода	Напрям	Несучість (яєць на рік, якщо не вказано інше)	Півень, кг	Курка, кг	Шкаралупа
Полтавська глиниста	м’ясо-яєчна	від 210 за 72 тижні (яєчні лінії)	нижньої межі джерело не дає*	нижньої межі джерело не дає*	коричнева
Плімутрок	м’ясо-яєчна	близько 200	близько 4,3	близько 3,4	коричнева
Нью-Гемпшир	м’ясо-яєчна	від 200	близько 3,9	близько 2,9	світло-коричнева
Род-Айленд	м’ясо-яєчна	від 200	понад 3,6	понад 2,7	коричнева
Леггорн (не промислові лінії)	яєчна	від 150	близько 2,7	близько 2,0	біла
Ломан Браун-Класик (крос)	яєчна	324 сумарно за 72 тижні віку на посаджену несучку (клітка)	немає даних	близько 2,1 наприкінці несучості	коричнева
Корніш	м’ясна	нижньої межі джерело не дає*	близько 4,8	близько 3,6	кремова або світло-коричнева
Брама	м’ясна, велика	нижньої межі джерело не дає*	близько 5,4	близько 4,5	коричнева
Фавероль	м’ясо-яєчна	від 150	близько 3,6	близько 2,9	кремувата
Кохінхін	м’ясна, велика	від 150	близько 5,0	близько 3,9	коричнева
Джерсійський гігант	велика	від 150	від 5,9	від 4,5	від темно-коричневої до світло-кремової

Вік початку несучості. Виробники кросів указують вік, коли стадо досягає 50% несучості, тобто 50 яєць на 100 курей за день: у Ломан Браун-Класик це 140-145 днів, у Хайсекс Браун 143 дні, в українського кросу Борки-117 було 160-165 днів. Род-айленди, за Livestock Conservancy, можуть почати нестися з 6 місяців, а кохінхіни дозрівають повільно і можуть почати лише близько 8 місяців. Для більшості чистих порід єдиної цифри немає: строк залежить від лінії, годівлі й тривалості світлового дня.

Українські породи курей

Українські породи курей – справжнє національне надбання птахівництва. Ці породи курей виводилися протягом десятиліть з урахуванням особливостей українського клімату, кормової бази та господарських потреб. Про найвідомішу з них, полтавську глинясту, автори статті в журналі ФАО пишуть, що вона добре пристосована до місцевих умов і невибаглива до годівлі.

Полтавська глиниста

Полтавська глиниста порода - одна з найвідоміших українських порід курей. На Полтавщині її, імовірно, знали ще з середини XIX століття, селекцію почали 1912 року на Полтавській дослідній станції, а в 1948-1949 роках яйця полтавських курей завезли на Українську дослідну станцію птахівництва в Бірках на Харківщині, де породу вдосконалювали далі. Ці кури м’ясо-яєчного напряму мають характерне глинясте (палеве) забарвлення оперення, за яке й отримали свою назву. На фото курей полтавської глинястої породи видно красивих птахів з міцною статурою.

Продуктивні характеристики: у лініях, яких відбирали на масу, півні полтавської глинястої важать до 3,2 кг, курки до 2,2 кг. Лінії, яких відбирали на несучість, дають 210-240 яєць за 72 тижні. Шкаралупа коричнева. Кури спокійні, добре шукають корм на вигулі, невибагливі до годівлі й мають інстинкт насиджування.

Бірківська барвиста

Бірківська барвиста - ще одна з українських порід курей, названа за селищем Бірки на Харківщині. Ці породисті кури відзначаються строкатим забарвленням, розводять їх у племінному заводі Державної дослідної станції птахівництва НААН. Перевірених даних станції про масу й несучість цієї породи ми в доступних джерелах не знайшли, тому популярних у мережі цифр не повторюємо: точні показники запитуйте в продавця племінного молодняку.

Слобожанська порода

На фото курей, яких продають як слобожанську породу, видно різноманітне забарвлення.

Борки-117

За Енциклопедією Сучасної України (статтю написав О. П. Подстрєшний, один з авторів кросу), кури-несучки Борки-117 давали 230 яєць до 78-тижневого віку, 50% несучості досягали у 160-165 днів, яйце в 52 тижні важило в середньому 61,5 г, а курка - близько 2 кг. Там само сказано, що крос розводили до 1998 року, тож птицю під цією назвою, яку продають сьогодні, оцінюйте за даними продавця про батьківське стадо.

М’ясо-яєчні породи курей

М’ясо-яєчні породи курей – це універсальні породи курей, які поєднують високу несучість з хорошими м’ясними якостями. Такі породисті кури ідеально підходять для приватних господарств, де потрібні і яйця, і м’ясо.

Фоксі Чик

Фоксі Чик - досить популярні в сільському господарстві кури, яких тримають і на м’ясо, і на яйця. Поширені в мережі цифри їхньої маси й несучості не підтверджені даними селекціонера, тому ми їх не наводимо: купуючи молодняк, просіть у продавця дані виробника. На фото курей Фоксі Чик - птахи з яскравим рудим оперенням.

Плімутрок

Птахи породи курей Плімутрок були отримані у Сполучених Штатах Америки в середині XIX століття схрещуванням кількох порід курей. Особливо відомими вважаються білосніжна і смугаста варіація породи. Білосніжна є найбільш популярною для господарств з м’ясним напрямком продуктивності.

Кури-несучки породи Плімутрок несуть близько 200 великих яєць на рік з коричневою шкаралупою. Перевагою породи курей Плімутрок вважається добре сформований інстинкт насиджування: кури зазвичай добре сидять на яйцях і дбайливо водять курчат. Птахи також відзначаються врівноваженим характером.

Породисті кури Плімутрок відзначаються добрими м’ясними властивостями. За стандартом молодий півень породи до року важить близько 3,6 кг, дорослий півень - близько 4,3 кг, доросла курка - близько 3,4 кг.

Нью-Гемпшир

Нью-Гемпшир - американська м’ясо-яєчна порода курей. Базою для неї стали птахи Род-Айленд: з початку XX століття птахівники штату Нью-Гемпшир відбирали з них курей, які швидше оперювалися, росли й дозрівали. До стандарту Американської асоціації птахівництва породу внесли 1935 року. Тобто нью-гемпширів відбирали на швидкий ріст, а не на рекордну несучість.

Кури цієї породи несуть близько 200-220 великих світло-коричневих яєць на рік. Деякі лінії Нью-Гемпшир схильні до насиджування, тож з них виходять добрі квочки.

Зовні кури породи Нью-Гемпшир схожі на Род-Айлендів, проте відзначаються світлішим, каштаново-червоним оперенням. Характер залежить від лінії: за Livestock Conservancy, буває і лагідним, і задиристим, тож молодняк частіше беріть на руки. На фото курей породи Нью-Гемпшир видно червоно-золотисте пір’я. За стандартом півні важать близько 3,9 кг, курочки - близько 2,9 кг.

Род-айленд

Порода курей Род-Айленд виведена у США, у штатах Массачусетс і Род-Айленд, у 1880-1890-х роках. Різновид з листоподібним гребенем внесли до стандарту Американської асоціації птахівництва 1904 року.

Характерними рисами зовнішнього вигляду породи курей Род-Айленд вважається міцна статура: горизонтальне прямокутне тіло з широкими грудьми, довгою рівною спиною, сильними лапами, маленькими крилами і широко опереним хвостом.

У породи курей жовтувата шкірка, буро-червоний колір оперення (частка рульових і махових пір’їн темна). Породисті кури відзначаються жовтуватим дзьобом і червонуватими барвистими вушними мочками.

Дорослий півень породи Род-Айленд важить понад 3,6 кг, курка - понад 2,7 кг. Щороку кури-несучки породи Род-Айленд дають від 200 до 300 яєць з коричневою шкаралупою, а нестися можуть почати вже з 6 місяців. Квочками вони бувають, крім ліній, відібраних на високу несучість. На фото курей Род-Айленд видно характерне червоно-коричневе забарвлення.

Кури яєчних порід (несучки)

Кури яєчних порід – це спеціалізовані породи, головне призначення яких полягає у виробництві великої кількості яєць. Кури-несучки яєчного напряму відзначаються невеликою вагою, раннім дозріванням і високою інтенсивністю яйцекладки. Які є породи курей серед найкращих несучок?

Зверніть увагу: Ломан Браун, Браун Нік, Хайсекс і Домінант - не чисті породи, а кроси, тобто гібриди промислової селекції. Вони несуть більше за чисті породи, але курчата, виведені від них удома, не повторюють продуктивності батьків, тому молодняк щоразу купують у постачальника. Офіційні цифри для кросу дає компанія-селекціонер у своїй настанові, а ми наводимо лише ті, які змогли звірити.

Леггорн (Легорн)

Породисті кури Леггорн невибагливі й добре переносять різні кліматичні умови. За стандартом курочки важать близько 2,0 кг, півні - близько 2,7 кг. Порода має багато варіантів забарвлення, хоча найпопулярніше - біле.

Ломан Браун

Ломан Браун - німецький крос компанії Lohmann Breeders, один з найпродуктивніших яєчних кросів. За даними виробника для лінії Ломан Браун-Класик у клітковому утриманні, кури-несучки Ломан Браун дають 324 яйця на кожну посаджену несучку сумарно за 72 тижні віку, а збереженість молодняку під час вирощування становить 98-99%. Середня маса яйця до 72 тижнів - 63,7 г, шкаралупа коричнева.

Кури цього кросу мають коричневе оперення з білими вкрапленнями. Корм витрачають ощадливо: 2,0-2,2 кг на кілограм яєць. Інтенсивності несучості 50% (50 яєць на 100 курей за день) стадо досягає у 140-145 днів, а наприкінці несучості курка важить близько 2,1 кг.

Браун Нік

Браун Нік - популярний німецький коричневий яєчний крос, тобто кури-несучки промислової селекції. Часто пишуть, що кури-несучки Браун Нік дають «до 400 яєць на рік вагою 75 г», але це нереально: 400 яєць - більше, ніж днів у році, а курка зазвичай несе не більше одного яйця на добу. Сам селекціонер, H&N International, наводить для Браун Нік 373 яйця на птицю до 80-тижневого віку і середню масу яйця 63,0 г до 72 тижнів: це сума за весь цикл несучості, а не за календарний рік. Кури Браун Нік прості в догляді та доволі спокійні, але, як і будь-які кури, можуть хворіти, тож щеплення і чистий курник їм потрібні так само.

Хайсекс (Гайсекс Браун)

Хайсекс - нідерландський яєчний крос (у побуті його теж називають яєчною породою курей), представлений у двох лініях: білій і коричневій. Для Гайсекс Браун у клітковому утриманні виробник наводить 484 яйця на посаджену несучку за період з 18 до 100 тижнів, середню масу яйця 61,5 г і 50% несучості у 143 дні. Це показники промислового стада майже за два роки, а не річна гарантія для присадибного курника. Кури-несучки Хайсекс доволі спокійні.

Домінант

Домінант - чеські яєчні кури (у побуті їх називають породою курей), яких випускають у багатьох забарвленнях. Під цією назвою випускають різні гібриди, тож порівнювати треба конкретний: наприклад, для товарних несучок Dominant Brown D102 виробник наводить 308 яєць за період з 19 до 78 тижнів і середню масу яйця 62-63 г. Твердження про високу продуктивність 3-4 роки поспіль даними виробника не підтверджене: найбільше яєць курка-несучка дає в перший рік несучості. На фото курей Домінант видно різноманітне забарвлення.

М’ясні породи курей

М’ясні породи відзначаються великими розмірами та високою якістю м’яса. Швидко ростуть передусім спеціалізовані бройлерні кроси, а великі традиційні породи, як брама і кохінхін, дозрівають повільно (Livestock Conservancy). Для м’ясних порід курей характерні масивний тулуб і компактне горизонтальне тіло (порівняно з яєчними породами), пухке оперення, щільна статура, короткі ноги і спокійний вигляд.

Основний напрям продуктивності м’ясних порід курей - м’ясний, тож несуть вони зазвичай менше за яєчних, а інстинкт насиджування в багатьох розвинений добре.

Бройлери

Бройлери - найпопулярніші м’ясні кури у промисловому птахівництві. Це не окрема порода, а кроси (гібриди) різних порід курей. Найвідоміші селекційні бренди бройлерних кросів - Кобб, Росс, Хаббард.

Переваги м’ясних порід курей-бройлерів:

• Швидкий набір маси - за даними дорадчої служби Університету штату Пенсільванія, сучасний бройлер у промислових умовах набирає товарну масу близько 2,3 кг за п’ять тижнів
• Вага курки може перевищувати 3 кг при правильному вирощуванні
• Ніжне і соковите м’ясо з низьким вмістом жиру
• Економічність – низька собівартість м’яса
• Доступність кормів

Корніш

Корніш - одна з найпопулярніших м’ясних порід курей, виведена в Англії близько 1820 року. Яєць кури несуть мало, менше 160 дрібних чи середніх кремових або світло-коричневих яєць на рік, зате бувають дбайливими квочками. Невибагливими цих породистих курей не назвеш: вони найкраще почуваються в помірному кліматі й погано переносять сильний холод і спеку. За стандартом півні важать близько 4,8 кг, курочки - близько 3,6 кг. Докладніше про утримання читайте в статті про курей корніш.

Брама

Брама - одна з найвідоміших великих порід курей. Її вивели в США з дуже великих курей, завезених з Китаю через Шанхай, і вже 1874 року внесли до першого стандарту Американської асоціації птахівництва. Перевага брами - поєднання великої маси (курка за стандартом близько 4,5 кг) і доброї як для такого розміру несучості: до 200 коричневих яєць на рік, причому кури добре несуться і взимку.

Кури породи Брама - красиві птахи з пишним оперенням та характерними пухнастими «штанами» на ногах. Півні Брама за стандартом важать близько 5,4 кг. У стандарті США три забарвлення: світле, темне і палеве, а в птахівників трапляється й куріпчасте. Породисті кури цієї породи мають величний вигляд та спокійний характер.

Фавероль

Фавероль - французька порода курей м’ясо-яєчного напряму, названа за селом Фаверолль на південний захід від Парижа. Вона рано дозріває, і з неї виходять добрі бройлери та птиця для запікання. За стандартом півень породи важить близько 3,6 кг, курка - близько 2,9 кг, а несучість становить від 150 до понад 200 кремуватих яєць на рік. Породисті кури Фавероль вкрай цінуються птахівниками, оскільки поєднують чудові смакові якості м’яса, хорошу несучість і гарну зовнішність.

Кохінхін

Кохінхін - велика порода курей родом з Китаю, з провінції Шаньдун, схожа зовні на породу курей Брама. Мають різноманітне забарвлення: біле, чорне, блакитне, куріпчасте, палеве та інші. За стандартом півні важать близько 5,0 кг, курки - близько 3,9 кг. Якщо курка не сидить на яйцях, вона несе від 150 до 200 коричневих яєць на рік. На фото курей Кохінхін видно величних птахів з дуже пухнастим оперенням.

Великі породи курей

Великі породи вражають своїми розмірами та масивністю. Ці породисті кури часто поєднують м’ясну продуктивність з декоративною цінністю.

Джерсійський гігант

Джерсійський гігант - одна з найбільших порід курей у світі. Ця рідкісна м’ясо-яєчна порода курей родом зі Сполучених Штатів Америки виділяється розмірами і густим оперенням. Птахи цієї породи справді вражають розмірами.

Дорослі півні джерсійського гіганта, за даними Livestock Conservancy, важать 5,9-6,8 кг, курки - 4,5-5,0 кг, причому чорні птахи приблизно на пів кілограма важчі за білих.

Незважаючи на гігантські розміри, джерсійські гіганти мають спокійний, поступливий характер. Несуть від 150 до 200 яєць на рік, шкаралупа від темно-коричневої до світло-кремової. Існує три визнані забарвлення: чорне (зі смарагдовим відливом), блакитне (сіро-блакитне) та біле.

Офіційно порода була визнана в США 1922 року, коли чорних джерсійських гігантів внесли до стандарту Американської асоціації птахівництва; біле і блакитне забарвлення визнали пізніше.

Брама (як велика порода)

Брама входить до категорії великих порід курей завдяки масивній статурі та вазі півнів близько 5,4 кг. Ця порода курей популярна у птахівників не лише в Україні. Завдяки пишному оперенню світлого, темного, палевого чи куріпчастого забарвлення і потужним ногам, одягненим у пухнасті «штани», породисті кури Брама мають величний вигляд. Про інші породи з опереними ногами читайте в огляді курей з пір’ям на ногах.

Породи півнів: особливості та відмінності

Породи півнів мають свої специфічні особливості, що відрізняють їх від курочок. Дорослі півні зазвичай більші за курок і мають виразніші гребінь, сережки, шпори та характерне пір’я шиї й хвоста, але відмінності залежать від породи, а поведінка сама по собі стать не визначає.

Як відрізнити півня від курки?

У дорослих птахів породи півнів мають такі відмінності:

• Великі ноги і шпори для оборони
• Більша вага: за стандартними масами з таблиці вище (Livestock Conservancy) півень важчий за курку своєї породи на 20-33%, але це не правило для всіх порід
• Яскравий, червоний гребінець – головна прикраса самця
• Довге і гостре пір’я на шиї
• Яскраве, довге різнокольорове пір’я в хвості (косиці)
• Схильність до бійок між собою

Породи півнів різних видів можуть мати специфічні особливості. Наприклад, півні джерсійського гіганта важать 5,9-6,8 кг, тоді як курочки - 4,5-5,0 кг. Півні яєчних порід (Леггорн) важать лише близько 2,7 кг, що значно менше, ніж у м’ясних порід.

Бійцівські породи півнів

Існують спеціальні бійцівські породи курей, де породи півнів виведені для боїв: Англійська бійцівська, Куланг, Малайська. Ці породисті кури мають агресивний характер, потужну мускулатуру та бойові якості. Тримайте їх як декоративних і виставкових птахів: не влаштовуйте півнячих боїв, не нацьковуйте птахів один на одного і, утримуючи бійцівські породи, бережіть їх від травм.

Породисті кури: як обрати?

Породисті кури – це птахи з чистокровним походженням, передбачуваними характеристиками та стабільною продуктивністю. Які є породи курей, що підходять саме для вашого господарства?

Критерії вибору породистих курей

1. Визначте мету:

• Для яєць обирайте кури яєчних порід (Леггорн) або яєчні кроси (Ломан Браун, Браун Нік)
• Для м’яса - бройлерні кроси, якщо потрібен швидкий ріст, або м’ясні породи курей (Корніш, Брама)
• Універсальний варіант - м’ясо-яєчні породи курей (Род-Айленд, Нью-Гемпшир, Плімутрок, а також віандот)
• Для краси - декоративні породи курей

2. Врахуйте кліматичні умови:
Про полтавську глинясту, одну з українських порід курей, автори статті в журналі ФАО пишуть, що вона добре пристосована до місцевих умов. Але походження породи не замінює захисту від погоди: будь-яким курям потрібні сухе захищене приміщення з вентиляцією, а в спеку - затінок і постійний доступ до чистої води. Пристосованість конкретної лінії уточнюйте в продавця.

3. Оцініть простір:
Великі породи курей потребують більше простору. Породи курей яєчного напряму більш рухливі та вимагають вигулу.

4. Розрахуйте економічність:
Породисті кури різних порід мають різне споживання корму. Найощадливіше корм на яйце витрачають яєчні кроси: у Ломан Браун-Класик виробник закладає 2,0-2,2 кг корму на кілограм яєць. Великі породи курей важчі, з’їдають більше і несуть менше, тож кожне яйце від них дорожче.

5. Перегляньте фото порід курей:
Фото в розділі кожної породи допоможуть оцінити зовнішній вигляд птахів, а продуктивність порівнюйте за таблицею вище.

Де купити породистих курей?

Породисті кури продаються:

• На спеціалізованих птахофабриках
• У приватних заводчиків українських порід курей
• На Державній дослідній станції птахівництва НААН України (реалізація українських порід курей)
• На сільськогосподарських ринках

Ціна на породистих курей залежить від породи, віку і продавця: добове курча дешевше за підрощену молодку, а рідкісні великі породи (джерсійський гігант, брама) коштують дорожче за поширені яєчні кроси. Ціни швидко змінюються, тож порівнюйте пропозиції кількох продавців і питайте про щеплення та походження батьківського стада.

Висновок

Породи курей надзвичайно різноманітні, і кожна має свої переваги. Кури яєчних порід і кросів дадуть найбільше яєць, м’ясні породи - якісне м’ясо, а великі кури вразять своїми розмірами. Але кількість яєць і приріст маси залежать також від здоров’я птиці, кормів, догляду й сезону.

Від породистих курей простіше знати, чого чекати, ніж від птиці невідомого походження. Фото порід курей у цій статті допоможуть вам візуально оцінити різні варіанти. Які є породи курей у вашому господарстві - залежить від ваших потреб, умов утримання та господарських цілей.

Обираючи породи півнів та курочок, орієнтуйтесь на перевірені породи, що зарекомендували себе в українських умовах. Кури-несучки яєчного напряму, м’ясні або універсальні м’ясо-яєчні - обирайте за метою утримання й можливостями господарства.