Пасіка на вашій ділянці: Поради та кроки для успішного створення власної пасіки. Дізнайтеся, як стати бджоляром та отримуйте свій власний мед і бджолиний віск!
Створення власної пасіки – справа непроста і дуже відповідальна. Потрібно не тільки придбати бджіл, вулики та відповідний інвентар, а й ретельно вивчити устрій бджолиної сім’ї, познайомитися з особливостями догляду за пасікою.
Створення власної пасіки
Існують санітарні норми, з якими потрібно ознайомитися. Скажу чесно: якщо суворо їх дотримуватися, то бджіл у нас тримати не можна взагалі. То автошляхи, то ЛЕП, то мобільні вишки, то ще щось. Тому потрібно виходити з того, що маємо. За правилами вулики мають бути розташовані на відстані 10 м від сусідньої ділянки. Але якщо є огорожа заввишки не менше 2 м (будівля, глухий паркан, щільний високий чагарник), то відстань до сусідньої ділянки можна скоротити до 5 м.
Читайте також: Як привабити на ділянку комах запилювачів
Ділянка, де стоятимуть вулики, має бути не низькою, не вологою. Туман і вогкість позначаться на здоров’ї бджіл, особливо під час зимівлі. Дуже погано, якщо поруч із пасікою буде розташоване якесь шкідливе виробництво.
Наступний важливий фактор: бджоли не повинні заважати вашим сусідам. Якщо ви вирішили завести бджіл на дачі або на своїй ділянці в селі, то потрібно обов’язково отримати згоду сусідів, чиї ділянки примикають до вашої. Важливо, щоб ні в кого з тих, хто часто перебуває поблизу пасіки, не було алергії на укуси бджіл.
Яка відстань має бути між вуликами?
Бджола орієнтується до сантиметрів. Тут потрібно дивитися, як зручніше працювати бджоляру: вулики можна ставити на деякій відстані, а також впритул один до одного. Якщо на пасіці багато будиночків і вони стоять на великій відстані, порахуйте, скільки зайвих кілометрів ви намотаєте за сезон. А це – час і сили. Утім, для маленької пасіки це не дуже актуально.
Після того, як ми визначилися з місцем для пасіки та її розмірами, що потрібно далі робити майбутньому бджоляру?
Якщо ви твердо вирішили завести бджіл, будьте готові до того, що заняття це не з дешевих. А ще потрібно підготуватися теоретично. Наполегливо рекомендую знайти товсту, стару книжку з бджільництва і вивчити біологію сім’ї. Просто вивчити потрібно на пам’ять, що до чого. Хто така матка, хто такий трутень, хто такі робочі бджоли, як влаштовано гніздо, як відбувається розвиток сім’ї тощо.
Якщо є можливість, можна записатися на курси бджолярів, у великих містах вони проводяться. Там вас скерують, дадуть стисло системні знання, і ви вже знатимете, в якому напрямку рухатися. Я негативно ставлюся до отримання перших знань з YouTube. Там можна поділитися досвідом, побачити щось нове. Але фундамент має бути закладений з інших джерел.
А наскільки важливо, щоб навколо пасіки росли медоносні культури?
Вони обов’язково ростуть, не питаючи нас. І, до речі, бджоли сприяють поширенню цих рослин, запилюючи їх. От коли пасіка виросла, припустімо, понад 30 родин бджіл, тоді потрібно подбати про медоносні культури. Продуктивність пасіки буде вищою. Звісно, це залежить від місцевості.
Краще купити чи виготовити самостійно?
Слід звернути увагу, що вулики бувають різних систем і конструкцій: багатокорпусні та лежаки. Лежаки – це дещо застарілий тип конструкції. Вони важкі, недостатньо технологічні, і на їхнє обслуговування йде багато часу. Зате вони теплі. Ось тут камінь спотикання. А чи потрібне це тепло? Бджоли холоду не бояться, вони бояться голоду. Тому останнім часом стали широко популярними багатокорпусні вулики.
Вулик складається з дна, корпусів і даху. Кількість корпусів може бути будь-якою. Розширюйте хоч до неба. Вони легкі, кількість технологічних прийомів обмежена тільки знаннями бджоляра. Ось на них раджу звернути увагу.
Вулики можна купити або замовити з урахуванням ваших побажань. А якщо ви володієте певними знаннями і навичками обробки деревини, вулики можна виготовити самому. Вийде дуже бюджетний варіант.
Слід зауважити, що вулик має бути стандартним, тобто відповідати розмірам рамок Дадана, Рута або розміру напіврамки – 145 мм (1/2 рамки Дадана). Навколо цих рамок все крутиться. Будь-яке відхилення від стандарту створить проблеми надалі.
Тип вулика і рамки Дадана – Блатта отримав назву за прізвищами відомих бджолярів: Дадана і Блатта. Зовнішній розмір рамки – 435×300 мм. Бджолярі Лоренц Лорен Лангстрот і Амос Рут створили інший тип вулика з рамками розміром 435×230 мм.
Вулики найкраще робити з дерева?
Необов’язково з дерева. Зараз дуже популярні вулики польського виробника LYSON з пінополістиролу. Цей матеріал відрізняється низькою теплопровідністю, тому вулики підходять для будь-якого клімату. Але коштують вони досить дорого.
Дерево вважається найбільш екологічним. У Німеччині, наприклад, якщо на пасіці використовуються пінополістиролові вулики, продукція не отримає екосертифікат.
Я свої вулики роблю з дерева. Креслення і загальні рекомендації по збірці можна знайти в інтернеті. Але там багато тонкощів: бажано гарненько вивчити питання, щоб потім не переробляти. Краще поспілкуватися з досвідченим бджолярем, що крокує в ногу з часом.
Який інвентар потрібно придбати насамперед?
- По-перше, знадобиться сітка-маска, захисний одяг, у якому комфортно і безпечно працювати.
- По-друге, потрібна бджолярська стамеска, без якої не обійтися під час роботи з вуликами. Стамескою зручно очищати поверхню вулика від налиплого прополісу і воску, розсовувати рамки, від’єднувати дно вулика тощо.
- По-третє, потрібен димар для обкурювання, “присипляння” пильності бджіл під час роботи з вуликами.
Димар – це спеціальний пристрій для обкурювання бджіл димом. Використовується в бджільництві для приборкання бджіл під час огляду сімей. Відчувши запах диму, робочі бджоли на деякий час втрачають можливість передавати одна одній сигнал небезпеки за допомогою феромонів. Дим у вулику змушує бджіл про запас набирати корм у зобики, через що вони не можуть зігнути черевце, щоб вжалити.
Ще потрібно обов’язково придбати вощину. Це виготовлена з воску рифлена пластина, що імітує денця стільникових комірок. Вощина – це основа, фундамент для будівництва стільників. Рамки з пластинами вощини встановлюються у вулик, де бджоли споруджують на ній нові стільники.
“Бджільництво – це свій світ, багатий і цікавий. І якщо ви серйозно захворіли цим, вилікуватися неможливо”.
Знадобиться також дріт, який потрібно натягувати на рамку. Згодом під час відкачування меду знадобиться медогонка, пасічний ніж і виделка для розпечатування стільників.
Скільки сімей завести для початку і коли це краще зробити?
Бджіл зазвичай заводять у квітні-травні. Для початку можна купити 2-3 сім’ї. Або відводки. Відводок – це 2-3 рамки розплоду з бджолою, яка їх покриває, а також матка і кормова рамка. Відводок буде поступово розвиватися, і до середини літа він стане повноцінною сім’єю.
Вигідніше купувати цілком сім’ю на висадку. З неї можна зробити відводок, у результаті буде дві сім’ї. Але сім’я на висадку коштує значно дорожче. Я рекомендую купувати породистих бджіл у відомих, перевірених бджолярів.
Ще є найбюджетніший варіант: у лісі повісити пастки. У них можуть заселитися чужі рої. Справа ця цікава й азартна, тільки бджола буде невідомого походження, і, найімовірніше, зла й кусюча. Крім того, може бути з хворобами.
Які породи бджіл заводити?
Зараз популярними є дві породи: Карніка та Бакфаст.
Карніка – відома порода бджіл зі спокійним, миролюбним характером. Комахи добре зимують, бурхливо розвиваються навесні. Слабо ройливі. Бджоли цієї породи відмінно використовують слабкі взятки, тобто здатні збирати нектар навіть на ділянках з невеликою кількістю медоносів. Про них кажуть: мед носять з асфальту. Я віддаю перевагу цій породі.
Бакфаст теж відома порода бджіл, що добре зарекомендувала себе. Під час розмноження комах використовується комбінаційне схрещування з подальшим тестуванням. Сім’ї породи Бакфаст потужні, роїння незначне. Вимагають хороших медоносів. На слабких можуть усе з’їсти, що принесли. Здебільшого це промислові бджоли, їх краще підвозити до медоносів.
Як зрозуміти, що мед готовий, і його можна відкачувати?
Спочатку бджоли наповнюють стільники нектаром. Він містить від 50 до 80% води, а також ферменти, що виділяються бджолами. Зрілий мед зазвичай має 17-18% вологості. Щоб зайва волога випарувалася, бджоли активно махають крильцями і тим самим вентилюють вулик. Протягом деякого часу майбутній мед постійно пересортовується, збагачуючись секретом і ферментами бджіл.
Коли мед готовий, бджоли запечатують стільники восковими кришечками. Це і є основний показник зрілості меду в стільниках. Воскові кришечки зрізають спеціальним пасічним ножем. Весь верхній зрізаний шар, який називається забрус, має особливі цілющі властивості. Його активно використовують, як і інші продукти бджільництва.
Коли починати відкачувати мед?
Усе залежить від погоди. Але зазвичай перші медоноси в нашому регіоні цвітуть, починаючи з середини квітня:
- спочатку – верба,
- потім – кульбаба, ріпак.
Ріпак – дуже серйозний медонос, його потрібно одразу відкачувати, бо він швидко кристалізується. Тому зазвичай перший раз у сезоні я відкачую мед десь у середині червня.
Висновок
Створення власної пасіки на вашій ділянці може бути захоплюючим та вигідним заняттям, яке принесе не тільки задоволення, але й цінні продукти, такі як мед і бджолиний віск. Успішне створення власної пасіки вимагає певних знань, підготовки та уваги до деталей. В цьому висновку ми розглянули деякі поради та кроки, які допоможуть вам розпочати свій шлях у бджолярстві. Пам’ятайте, що пасіка – це не лише корисний додаток до вашої ділянки, але й важлива складова екосистеми. Таким чином, вивчайте більше про бджоли, забезпечуйте їм комфортні умови і насолоджуйтесь плодами їхньої праці. Бажаємо вам успіху у створенні власної пасіки і відкриття захоплюючого світу бджолиного господарства.
Приєднуйтесь до нас і отримуйте свіжу та корисну інформацію. Долучайтеся до нашої спільноти і розвивайтеся разом з нами!
Щоб приєднатися до каналу, натисніть на посилання: https://t.me/village_life1