Якщо у вас зовсім немає досвіду догляду за кімнатними квітами або перший млинець вийшов грудкою – не впадайте у відчай! Спробуйте поселити у квартирі кімнатні рослини з нашого списку де є також їхні назви. Тут ми зібрали найвитриваліші культури, з яких варто почати свій шлях квітникарю-початківцю.
Якщо подаровані горщикові квіти живуть у вас не довше кількох місяців, а спроби виростити на підвіконні хоча б герань не увінчалися успіхом – категорично рекомендуємо вам прочитати цю статтю. Ми зібрали в ній ті кімнатні культури, які здатні перше знайомство перетворити на міцні стосунки на довгі роки.
Це незалежний огляд, але зауважте, що він містить партнерські рекламні посилання . Коли ви купуєте через них, ми можемо отримати комісію без додаткових витрат для вас.
Кімнатні рослини назви
Алое
Цю рослину квітникарі люблять за виняткову невибагливість: їй достатньо рідкісних поливів (навіть влітку ґрунт у горщику з алое можна зволожувати лише раз на тиждень), яскравого розсіяного світла та середньо-теплої температури в приміщенні (не нижче 10-15°C). Подібні скромні вимоги характерні для більшості сукулентів, звичних до виживання в екстремальних умовах.
Якщо забезпечити рослині доступ свіжого повітря і епізодичні підживлення добривами для сукулентів, то алое може і зацвісти. Але навіть якщо не випустить квітконоса, то вже точно порадує пружною розеткою щільного м’ясистого листя – насиченого зеленого кольору або зі строкатими цяточками.
Читайте також: Алоє з медом і вином для імунітету
Алое люблять не тільки квітникарі-початківці, а й досвідчені городники, які застосовують його сік як стимулятор для пророщування насіння.
Диффенбахія
Диффенбахія – уродженка Південної Америки, яка давно влаштувалася в домашніх оранжереях. Вона стала справжньою улюбленицею квітникарів завдяки красі величезного строкатого листя, невибагливому характеру і високій швидкості росту.
Культура спокійно терпить огріхи в догляді, може рости в бідному ґрунті, не боїться тіні та перебоїв з поливом. Тому підлогові горщики з диффенбахіями зростом до 2 м часто можна зустріти в офісах, холах громадських установ і сходових прольотах багатоповерхівок, де рослини живуть ніби самі по собі. Це майже так і є, адже для нормального самопочуття диффенбахії достатньо мінімальної уваги.
Утім, якщо створити рослині сприятливі умови (регулярний полив, підживлення, обприскування листя або теплий душ), то диффенбахія здивує вас яскравістю забарвлення і ростиме не по днях, а по годинах, додаючи до 5 см щодня.
Заміокулькас
Цей сукулент називають доларовим деревом, хоча на дерево він зовсім не схожий. Функцію стовбура в рослини виконує підземна бульба, яка запасає запаси, а те, що заведено вважати стеблами, – насправді непарноперисте листя, яке росте розеткою прямо із землі.
Заміокулькас – виходець з Африки, а тому любить світло і тепло і може довго обходитися без води. Його товсті стебла і м’ясисте глянсове листя відмінно запасають вологу, тож рослина може задовольнятися поливом навіть раз на місяць, особливо в осінньо-зимовий період, за умови зниження температури до 14-16°C. У теплий сезон поливати можна частіше, але важливо дотримуватися правила: “краще недолити, ніж перелити”.
“Заміку” потрібне м’яке розсіяне світло, захист від протягів і переохолодження, рідкісні підживлення добривами для сукулентів. Блискуче листя вимагає регулярного очищення від пилу і достатнього простору, щоб не контактувати ні з шибками вікон, ні з дітьми, які пробігають повз (це шкідливо для обох сторін, тому що сік рослини отруйний).
Монстера
Любителі кімнатних крупномірів напевно знайомі з тропічною красунею монстерою. Якщо ні – гаряче рекомендуємо познайомитися, адже її виразне серцеподібне листя з характерними прорізами вразить вас не менше, ніж її розміри.
Ця рослина сімейства Ароїдні має здерев’яніле прямостояче або повзуче стебло, на якому по черзі розташовуються велике листя і повітряне коріння, що росте по всій довжині. Це означає, що монстера – епіфіт, здатний отримувати вологу і живлення не тільки за допомогою підземної частини, а й через повітряне коріння. Саме тому рослина не боїться пересихання ґрунту. Монстера прихильно прийме будь-яке освітлення, хоча віддає перевагу легкій півтіні, при цьому не любить вогкість і холод.
Зазвичай у квартирах вирощують монстеру привабливу. Для неї вибирають великий підлоговий горщик і встановлюють у нього опору, по якій ліана зможе витися. Для активного росту рослині потрібен поживний, добре дренований ґрунт, помірний полив, регулярне обприскування й очищення листя м’якою тканиною. У міру розростання кожні 2-3 роки рекомендується пересаджувати монстеру в більш просторий горщик.
Сансевієрія
Народні назви сансевієрії набагато романтичніші, ніж ботанічна, – тещин язик, щучий хвіст і навіть зміїна шкіра. Це одна з найбільш витривалих і невибагливих кімнатних рослин, здатна жити майже в будь-яких умовах.
Найкраще сансевієрія росте за яскравого розсіяного освітлення, проте непогано почуватиметься і в темному кутку кімнати. При цьому, поки температура залишається комфортною, рослина не буде вередувати, а відреагує на різницю в освітленні лише зміною забарвлення: строкате листя у варієгатних форм за нестачі світла стане просто зеленим, а рослини сортів з однотонним листям можуть змінити насиченість відтінку. У щільному м’ясистому листі сансевієрія накопичує запаси вологи, тому огріхи в поливі рослині не страшні.
Сансевієрію вирощують найчастіше заради листя – прямі чіткі лінії в поєднанні з незвичним забарвленням (строкатим, смугастим або сріблястим) добре поєднуються з сучасними інтер’єрами квартир і офісів. Найщасливішим і турботливим квітникарям іноді вдається спостерігати цвітіння “санси” – ніжні волоті з білих неймовірно ароматних квіточок підкорять ваше серце!
Читайте також: 10 кімнатних рослин на вдачу, гроші і сімейне щастя
У кімнатному квітникарстві найпоширенішими є такі види, як сансевієрія трисмугаста з довгим мечоподібним листям (найпопулярніші сорти: Лауренті, Муншайн, Сільвер Квін), циліндрична – названа за формою листя, та сансевієрія Хана з укороченими трикутними листками, зібраними в розетку.
Спатифілум
Спатифілум називають жіночим щастям, і це одна з найвдаліших культур для перших кроків у кімнатному квітникарстві. Він не тільки невибагливий і витривалий, але ще й дуже декоративний. Білосніжні суцвіття посеред насиченого зеленого листя виглядають ошатно, а випускає їх спатифілум охоче, без особливих хитрощів з боку квітникаря.
Рослина краще і довше цвіте в притіненні, ніж на яскравому сонці, любить рясний полив і обприскування. При нестачі вологи листя втрачає тургор і никне, але після чергового поливу швидко відновлюється.
Витягнуте овальне листя спатифілума з елегантним загостреним кінчиком здатне очищати повітря від шкідливих домішок, тому рослину часто розміщують у спальнях. Для гарного самопочуття рекомендується періодично протирати листя спатифілума від пилу м’якою губкою або серветкою.
Найпоширенішими в кімнатній культурі є спатифілуми Волліса, рясноквітучий, чарівний, каннолистий. Всі вони загалом схожі, відрізняються тільки об’ємом, розмірами і кольором листя, яке може бути трав’яного зеленого або темного смарагдового відтінку.
Фікус
Незважаючи на різноманітність розмірів і форм (а серед фікусів є і великі дерева, і ліани, і карликові види, і навіть ґрунтопокривники), “характер” у більшості однаковий. Кімнатні рослини від назви ‘Фікуси’ люблять стабільність і не виносять частих перестановок і пересадок. Навіть на простий поворот горщика іншим боком до джерела світла можуть відреагувати скиданням листя.
Тому, який би фікус ви не поселили в будинку, виберіть для нього постійне місце і відразу правильний горщик, щоб не турбувати зайвий раз. Поливайте регулярно, не допускаючи застою води, обприскуйте або протирайте листя м’якою тканиною, бережіть від прямих сонячних променів, перепадів температур і протягів.
Майже в будь-якій домашній оранжереї є хоча б один фікус, а найбільшою популярністю у квітникарів користуються витончений дрібнолистий фікус Бенджаміна (особливо його ряболисті форми), великі фікуси ліровидний і каучуконосний – їх найчастіше вирощують у просторих холах, вітальнях або офісах. Більш рідкісні гості – фікуси верболистий, мікрокарпа, пуміла.
Хлорофітум
Цю рослину можна зустріти не тільки в домашніх квіткових колекціях, а й в озелененні поліклінік, шкіл і дитячих садків – і неспроста. Все тому, що впоратися з доглядом за невибагливим і живучим хлорофітумом зможе навіть дитина.
Культура належить до сімейства Спаржеві, в дикій природі широко поширена в Африці та Південній Америці. Квітникарі-аматори поважають хлорофітум за скромну вдачу і здатність очищати повітря – навіть називають його “квіткою-пилососом”. Однак вузьке довге листя вловлює не тільки пил, у пастку потрапляють шкідливі мікроби, домішки та гази. Саме тому хлорофітуми часто поселяють у спальні або на кухні.
На відміну від багатьох кімнатних культур, хлорофітум безпечний для домашніх улюбленців, і навіть навпаки – кішки можуть вважати його ласощами, тож варто стежити за їхніми апетитами.
Найпопулярнішим видом визнано хлорофітум чубатий, що вражає різноманітністю форм і сортів: Атлантік, Бонні, Керті Локс, Макулатум, Оушен, Варієгатум. Трохи рідше зустрічаються хлорофітуми капський, помаранчевий, лаксум.
Читайте також: “Ошпарювання” кімнатних квітів: навіщо потрібно і як його правильно провести
Епіпремнум
Епіпремнум – ідеальна рослина для вирощування в темних кутах квартир. Завдяки високій пластичності ліану можна використовувати для вертикального озеленення – пустити плентатися колонами або під стелею і навіть сформувати живу стіну.
Крім іншого, епіпремнум вирізняється високими темпами зростання (стебла збільшуються на 10-15 см на місяць), тож культура відмінно підходить для швидкого озеленення.
Акуратне суцільне серцеподібне листя епіпремнума буває однотонним зеленим або прикрашене контрастними плямами і смужками (залежно від сорту і яскравості освітлення). Крім зовнішньої краси, гарні вони і своїми фітонцидними властивостями – культуру ставлять в один ряд зі спатифілумом і хлорофітумом за здатністю дезінфікувати повітря.
У назві епіпремнума відображена його “епіфітна сутність” – на пагонах разом з листям виростають живильне повітряне коріння, що живиться та чіпляється, яке і забезпечує рослині можливість виживати в несприятливих умовах і швидко відновлюватися після ушкоджень.
Найчастіше в кімнатній культурі зустрічається епіпремнум золотистий зі строкатим жовто-зеленим листям (популярні сорти – Голден Потос, Інджой, Марбл Квін). Трохи менш поширені епіпремнуми лісовий і пір’ястий: у першого велике глянцеве темно-зелене листя, другий – володар дрібних зморшкуватих листочків, які з віком розділяються на лопаті.
Вазон подвійне дно
- Висота: 24см
- Діаметр: 30см
- обсяг: 12л
Важливо врахувати, що більшість рослин з нашого списку кімнатних рослин назви (за винятком алое, спатифілума і хлорофітума) містять отруйний молочний сік. При контакті зі слизовими оболонками або шкірою, цей сік може викликати небажані реакції.
Тому, якщо у вашому домі є маленькі діти, домашні тварини або люди з алергією, будьте обережні при виборі місця для рослин та догляду за ними. Рекомендуємо використовувати рукавички під час пересадки та обрізки.