Консюмеризм – це соціально-економічний порядок та ідеологія, яка заохочує до набуття товарів та послуг у все більших обсягах. Цей термін часто вживається для опису економіки, орієнтованої на споживача, де велика частина стимулів для розвитку та прогресу базується на підвищенні споживання. Консюмеризм має глибокі історичні корені, які сягають до перших ринків у Стародавньому Римі та Греції, але набув особливої актуальності під час Індустріальної революції, коли технологічні інновації призвели до масового виробництва та доступності товарів. У сучасному світі консюмеризм впливає на багато аспектів життя людей, таких як психологія, культура, ідентичність, економіка, екологія та етика. У цій статті ми розглянемо, що таке консюмеризм, як він виник та розвивався, які його особливості та наслідки, а також які стратегії можна застосувати для усвідомленого та збалансованого споживання.
Тотальний курс на збереження природних ресурсів
Щоб забезпечити населення, що збільшується в чисельності, світове виробництво продуктів харчування має зрости на 50% до 2030 року. Але ресурси Землі швидко виснажуються. Аграрні зони сьогодні охоплюють 38% земної поверхні, виділяючи близько 30% від суми всіх світових парникових газів.
Вони використовують 71% наявної прісної води, застосовують небезпечні здоров’ю людини хімікати збільшення врожайності. При цьому на 1 одиницю енергії з’їденої їжі припадає 10,3 одиниць енергії, витраченої на її виробництво. Для підвищення ефективності використання ресурсів застосовуються: новітня техніка, обладнання (програмне забезпечення, електронні карти полів та садів), органічні альтернативи хімічним добривам.
Читайте також: П’ять найважливіших причин берегти воду: як вода впливає на наше здоров’я та довкілля
Зростає кількість кваліфікованих працівників. Тваринницькі комплекси переходять на етичний утримання тварин, органічний корм. Переглядається програма створення справедливої стійкої дієти, тому що в розвинених країнах за умов багатого вибору продуктів зростає рівень ожиріння через переїдання.
При цьому в менш економічно розвинених регіонах кожен сьомий відчуває нестачу продовольства та дефіцит мікроелементів.
Міста як агропромислові парки
Екологічно та соціально відповідальний бізнес у сфері продовольства та просування екологічних товарів стане помітною силою зростання міста, створюючи нові торгові точки, ярмарки та простори, тематичні фудкорти.
Збільшиться площа міських ферм, різноманітність їхньої продукції здатна задовольнити людей із найвимогливішим смаком і просунутою екологічною свідомістю, мотивуючи інших до розширення їх смакового кругозору. Контроль якості допоможе підвищити стандартизацію міської їжі, її спеціальне маркування.
Читайте також: Розвиток сільського господарства в Україні: проблеми та перспективи
Місто вже зараз стає все екологічнішим, саме управляє поставками та логістикою, орієнтуючись на темп споживання громадян, створює робочі місця на базі «зеленої» економіки, вважає рівень викидів, прагне створити безпечний і переробний продукт, оцінює ресурсоефективність нових ферм.
Зміна ідеології споживання
Перша революційна ідея полягає у уповільненні часу. Slow Movement – рух, в серці ідеології якого знаходиться прагнення уповільнити ритм життя, життєвий цикл виробництва та споживання товарів та послуг.
Найбільш відомий рух Slow Food, який створив концепцію «Ковчег смаку». Це «червона книга» унікальних продуктів харчування та ремісничих виробів, пов’язаних із історією, культурою, традиціями народів Землі. Величезне концептуальне значення надається ефективної харчової логістики, скорочення відходів, зниження кількості упаковки.
Друга ідея ще радикальніша — це концепція есенціалізму. Вона заміняє надлишкові речі лише необхідними, межує зі споживчою аскезою(Зелений спосіб життя).
Стійка мода
Якість важливіша за кількість, естетика звучить в унісон з етикою, культивуючи відмову від переживання і дотримання миттєвих трендів, які змінюються від 6-7 до 20 разів на рік.
У Global Change Award позначили п’ять магістральних напрямків екомоди на майбутнє: інноваційні безвідходні матеріали (хто відмовиться від одягу із органічного апельсинового соку та волокон кокосу?); спільне використання одягу через додатки; збір та перепродаж вінтажного одягу; інноваційні підходи до переробки; конструювання «розумного» одягу, який контактує з господарем, забезпечує живий трекінг, регулює тепло, прагне універсальності(Зелені консьюмерізти).
Органічна косметична індустрія та побутова хімія
В індустрії краси майбутнього один із ключових акцентів у розвитку буде зроблений на безпеці споживача. Галузь відмовиться від швидко омолоджувальних процедур, збільшить використання натуральної та органічної косметики, виробництво якої не шкодить навколишньому середовищу та тваринам і яка продається в упаковці, що переробляється.
Читайте також: Пропорція фінансової незалежності: правило 50/30/20
Поширяться концепції натуральної краси, такі як clean beauty (чиста краса) та вабі-сабі (японська філософія догляду за собою). Колосальну економію коштів і ресурсів обіцяє ринок б’юті-додатків для онлайн-макіяжу, частина з яких дозволяє персоналізувати вибір засобів по догляду за шкірою, що скоротить відходи від косметики, що не підійшла.
«Зелені» домогосподарства
Перенесемося у «зелену» ідилію в нашому будинку, яку малюють для нас дослідники проекту Consensus: майбутні домогосподарства створені з використанням екоматеріалів для будівництва, оздоблення та декору; у процесі експлуатації застосовуються технології домашньої переробки органічних відходів; пристосування для вирощування продуктів оснащені енергоефективною та водозберігаючою технікою, керуються через мобільний додаток.
Читайте також: Розвиток сільського господарства в Україні: проблеми та перспективи
Господарства, дотримуючись заповідей шерінг-економіки, можуть бути включені до добровільних об’єднань, які вирощують продукти для загального користування, спільно навчаються, адаптуються під екоагротуризм, створюють безвідходну локальну економіку з грошовими одиницями, що відображають зниження екологічного навантаження на середовище.
Етичний покупець – консюмеризм
Портрет типового «зеленого покупця»: вік від 30 до 44 років, добре освічений, із високим річним доходом. «Зелений споживач» озброєний експертними знаннями і тому непереможний у боротьбі з грінвошингом, купуючи продукти, під час створення яких використані ресурсозберігаючі технології.
Є гендерна розбіжність у мотивації. Жінки частіше підтримують екологічно відповідальні практики у господарюванні, оскільки набагато частіше безпосередньо стикаються з побутовою хімією, хворими, корисними продуктами.
Мотивація екологічно відповідальних чоловіків-героїв інша: це спосіб зміцнити соціальний імідж через створення прибуткового продукту або захист навколишнього середовища. Виявляти та підтримувати екологічні мотивації, включаючи унікальні, благородні, – завдання «зеленого» маркетингу.
Але незабаром соціологічні портрети доповняться екологією, що цікавиться, молоддю і все більш бережливими пенсіонерами.
Незважаючи на зростаючі драйвери екологічного способу життя, стандарти якості органічної продукції та процесів виробництва в окремо взятих куточках світу, як і раніше, різні, і їх потрібно стандартизувати. Масовий споживач демонструє зростання попиту на «зелені» технології, а це — фундамент підтримки відповідального бізнесу та гарантія дотримання довгострокової політики стійкості.
Заключення
Зелений спосіб життя стає все більш активними та впливовими у суспільстві, що відображається на розвитку зеленого споживання. У майбутньому, споживачі зможуть вибирати з більш широкого асортименту екологічно чистих та сталих товарів та послуг, а також будуть звертати увагу на екологічні технології та інновації в будівництві, енергетиці та транспорті. Важливим фактором також є зростання екологічної свідомості серед молодого покоління та дії влади щодо підтримки зеленого розвитку.
Однак, для того, щоб змінити світ на краще та зменшити негативний вплив на довкілля, необхідно не лише залучення зелених консьюмерів, а й системні зміни на рівні виробництва та глобальних політичних рішень. Тому, зелені консьюмерізти можуть виступати як агенти змін та впливати на розвиток більш сталого та екологічного суспільства, але це потребує співпраці з усіма зацікавленими сторонами.
