Календар свят на травень: які прикмети варто знати

Календар свят на травень – це довідник, який допоможе вам планувати свої справи, враховуючи народні традиції, звичаї і прикмети. Дізнайтеся, які свята відзначаються в травні, які релігійні, державні і професійні дати є в цьому місяці і які прикмети пов’язані з ними.

Давньоруським ім’ям місяця травня було травний або травень. Воно постійно трапляється в давніх наших святцях і місяцесловах. У старовинному українському житті цей місяць вважався третім пролітним місяцем.

Латинське ім’я п’ятому місяцю в році дано римлянами на честь богині Майї; воно перейшло до нас із Візантії.

У чеській мові травень – květen, тобто “квітучий” (“цвітень”). Хорватською травень, svibanj, отримав назву від рослини дерен (sviba, Cornus sanguinea), яка вкривається в цей час білими квітами. Литовською мовою місяць називається gegužė, від слова gegutė – “зозуля”

Народний календар свят на травень

У народному календарі на травень і зовсім – кожен день свято!

1 травня – Кузьма, Іван Новий

Цього дня належить у городників засівати моркву з буряком. Насіння змочують у джерельній воді рано вранці. При цьому треба опускати в джерело гроші, щоб забезпечити хороший урожай овочів. За іншим повір’ям, краще змочувати насіння у звичайній річковій воді на трьох ранкових зорьках. Ніхто зі сторонніх не повинен бачити, що роблять сіячі. “Чуже око – що лихий ворог – заздрісний“, – говорить сива простонародна мудрість, – “а заздрість – що твоя іржа: увесь урожай поїдом з’їсть!”

• Золота зоря і відсутність вітру – до гарної погоди;
• Якщо хмарно на небі, то дощу не чекай.

2 травня – Трифон із Никифором, Іоанн Ветхопещерник

Цього дня господині йшли з кінцем “обітного” полотна в поле. Там вони били земні поклони на всі боки, а потім, обернувшись обличчям на схід, вигукували: “Матінка-весна, ось тобі нова новинка!” Після цього принесене полотно розстеляли на міжнику (нерозорана смуга землі між полями), причому тут же клали шматок пирога. За старовинним повір’ям, весна брала собі це приношення і, на знак подяки, обдаровувала тих, хто вшановував її, багатим урожаєм льону і конопель – на нові полотна.

• Якщо береза листя розпустила, то літо буде спекотним і посушливим.

3 травня – Федір

Цього дня відбувалося “окликання батьків”. Щойно спалахував ранковий світанок, літні жінки на цвинтар – кожна на могилу своїх родичів – і починали голосити. Наші пращури вірили, що на день пам’яті Феодора небіжчики тужать за землею, і тому, зі співчуття до їхньої скорботи, ходили на їхні могили й оплакували їх різного роду голосіннями. Обряд цей за своєю формою і часом здійснення був дуже близький до стародавньої Райдуниці, яку вважали найважливішою урочистістю на честь покійних.

• Якщо на небі з’явилася подвійна або потрійна веселка, то найближчим часом почнуться сильні дощі.

4 травня – Прокл

Цього дня було заведено проклинати нечисту силу. Займалися цим літні жінки. Вони виходили за сільську околицю, ставали обличчям на захід і слали прокляття всякій нечисті. Дотриманням цього звичаю убезпечувалося сільське людство на весну й літо від усяких хитрощів злої нечисті, а ще цим охоронялася худоба на підніжному весняному корму.

• Черемха рано зацвіла – буде теплим.
• Якщо раніше черемхи розцвіла береза, то літо буде сухим, а якщо клен розпустився першим – спекотним.

5 травня – Лука

Цього дня висаджують на грядки цибулю.

Під Юр’їв день старі люди, обізнані в переказах забобонної старовини, суворо забороняють молодим що-небудь робити з вовни. “Хто бере під Юр’я вовну в руки, у того вовки овець переріжуть!” – примовляють вони.

• Якщо цього дня місяць убуває, то морозів не буде до глибокої осені.
• Якщо цього дня гроза, то врожай буде багатим.

6 травня – Єгор теплий

Сільськогосподарський досвід радить із весняного Єгора – Юр’єва дня “запасати” (виганяти на пасовисько) корів, залишаючи коней чекати на цей привільний корм до Миколи Весняного (22 травня або 9 травня за ст. ст.). Причому виганяти худобу на першу пасьбу – “на Юр’єву росу” – радять вони не інакше, як освяченою вербою, що зберігається в корівнику з Вербної Воскресіння.

Вигін відбувається неодмінно на ранковій зорьці, коли ще пахнуть луки білодимною росою. Остання, за запевненням обізнаних людей, дає коровам багатий удій і робить їх на диво огрядними-здоровими.

Існував звичай валятися рано вранці в день Єгорія-весняного по росі. Хто по Юр’євій росі покатається, буде, – свідчить повір’я, – “сильний і здоровий, що Юр’єва роса”.

На Єгора домішують у корм коням шматочки хрестів із житнього тіста, спечених на четвертому – Хрестопоклонному, Середньохресному – тижні Великого Посту. Це має охороняти коня-орача від вовка.

• Прийшов Єгор – і весні не піти.
• Єгор весну починає, Ілля (2 серпня) літо закінчує.
• Єгор з теплом, а Микола з кормом.
• Єгор з водою (росою), а Микола з травою.
• На Єгора приліт ластівкам.
• Коли на Юр’я березовий лист у полушку – до Успіння клади хліб у діжку.
• На Русі два Єгора: холодний (9 грудня або 26 листопада за старим стилем) і голодний (6 травня або 23 квітня за ст. ст.).

7 травня – Овсій – вівси відсій, Сава

Селяни в цей час починали сіяти овес.

• Прийшов Овсій – вівси відсій
• Коли на дорозі багнюка, тоді овес – князь.

Читайте також: Місячний календар щеплення плодових

8 травня – Марк

Святого Марка в народі називають “ключником”, бо вірять, що він володіє ключами від дощів. Цього дня особливо моляться і просять про дарування дощу, так необхідного в цю пору. Кажуть: “Якщо випаде в травні три дощі добрих, то і хліба буде на три роки повних”.

Якщо цього дня вранці, на сході сонячному, летять пташині зграї на конопляники, то слід очікувати на завидний урожай конопель. Побачивши цю добру прикмету, за старих часів, звичайно, розсипали на задвірках кілька жмень конопляного насіння – на частування залітного птаха.

• На Марка небо яскраве, бабам у хаті жарко.
• На Марка приліт співочих птахів зграями.

9 травня – Глафіра Горошниця, Степанів день

З цього дня починали сіяти горох і садити ранню картоплю. Селяни заговорювали горох, щоб був хороший урожай.

• Ясний день або багато ранкової роси – до гарного врожаю огірків.
• Якщо зозуля видає звуки, що нагадують квакання, то чекай дощу.

10 травня – Семен Ранопашець

У багатьох районах – початок ранньої оранки.

• Не лінуйся з плужком – будеш із пиріжком.
• Хто орати не лінується, у того і хліб народиться.

11 травня – Ясон і Максим

У багатьох місцях прийнято в цей час заготовляти березовий сік – “березовицю”.

Хворих відпоюють березовим соком. Сонячний день служить вірною ознакою того, що “сестри-лихоманки відпустять хворого”. Якщо ж цього дня йде або сніг, або дощик, то лікування не допоможе.

• Теплий південний вітер цього дня вважається цілющим: “На Ясона вітер тепляк – здоровань”.
• Метелики шукають укриття в сараях і будинках – до холоду і негоди.

12 травня – Дев’ять мучеників

День дев’яти мучеників вважався в старі роки днем цілень.

• Багато оводів – до гарного врожаю огірків;
• Якщо мурахи переселяються в сухе місце, то скоро підуть дощі;

13 травня – Яків

Існує повір’я, що цього дня не можна виїжджати в дорогу, не вмившись водою, натаєною з березневого снігу, якому надається цілюща сила. У цей час починають бродити по землі, свідчить повір’я, всякі лихі весняні хвороби; не оберігаєшся від них березневим снігом, то виб’ють тебе геть!

• Теплий вечір і зоряна тиха ніч на Якова – до вітряного, сухого літа.
• Тепла ніч і зоряна – до врожаю, а ясний схід сонця – вологе літо.

14 травня – Веремій-запрягальник, Запашник

У день пророка Єремії селяни окроплюють хліборобські знаряддя богоявленською водою і моляться цьому угоднику про сприяння їм у майбутніх працях. Вважалося, що цього дня сам пророк Єремія запрягає на небі свою колісницю і засіває хліб, і особливо допомагає хліборобам, які звертаються до нього з молитвою про допомогу. Приводом до цього народного уявлення могло послужити співзвуччя імені Єремії з назвою ярма – відомої упряжі.

• На Єремея – третя й остання зустріч весни.
• На Єремея погожіше, то й збирання хліба пригоже.
• На Веремія погожіше – збирання хороше.
• На Єремея негода – всю зиму промаєшся.
• Цей тиждень після Єгорія (6 травня) та іншу після Єремея.

15 травня – Борисів день, солов’їне свято

Називають свято Бориса і Гліба весняним, на відміну від літнього (6 серпня або 24 липня за ст. ст.). Воно має славу під ім’ям Солов’їного дня, оскільки, за народним зауваженням, у цей час прилітають і починають співати солов’ї.

• Борис і Гліб сіють хліб.
• Соловей заспівав – вода на спад пішла.

16 травня – Мавра – зелені щі, молочниця

Ця угодниця відома в сільськогосподарському побуті під ім’ям Розсадниці, тому що від цього дня поселянки починають садити розсаду (тобто молоду капусту) і взагалі засівають городи.

Ще св. Мавру називають у народі Молочною, тому що близько дня її пам’яті буває жирне і найгустіше молоко. Цьому, звісно, сприяють пасовища, вкриті м’якою і соковитою травою, від якої худоба одужує і гладшає. “Зелена травичка – молоку прибавка”, – говорили на Русі.

Про ту ж св. мученицю поселяни наші кажуть: “Мавра – зелені щі”, даючи зауважити, що тепер городи починають доставляти придатну для їжі молоду зелень.

• Цвіт черемхи холод приносить.
• Мавруша поїж, а Маковій поговей!
• Солов’ї заспівали перед Маврою – весна зацвіте дружно.

Читайте також: Місячний календар обрізки плодових дерев

17 травня – Пелагея

Увечері “на Палагею” досвідчені городниці справляють заповіданий старими людьми звичай: виносять на городи надтріснутий горщик, кладуть у нього висмикнуту поблизу кропиву (з коренем) і ставлять горщик догори дном на саму середину середньої гряди. Це робиться для огорожі городу від нападів ворожої, “заздрісної”, сили, щоб їла вона – проклята – одну кропиву жигучу, щоб не торкалася нічого, що вирощене працею праведною (Народний календар свят на травень).

18 травня – Аріна-розсадниця

У день Арини висаджували на городі капустяну розсаду. При цьому примовляли: “Не будь голенаста, будь пузаста, не будь порожня, будь туга, не будь красна, будь смачна, не будь стара, будь молода, не будь мала, будь велика!”.

Посадивши перший качан, вкривали його великим горщиком, а горщик – білою скатертиною для того, щоб були великі, тугі й білі виделки. Часом сам горщик обвивають вінком, принесеним із церкви на Трійцевий день і збереженим біля образів до часу посадки капусти.

• У Новгородчині з Ірини починали садити огірки.

19 травня – Іов огуречник, горошник, росенник

Цього дня сільський люд береться сіяти горох. Любителі червоних прислів’їв сіють, а самі, вторячи старовині, приговорюють: “Сію, сію біл-горох; вродися, мій горох, і великий, і білий, і сам тридцять, старим бабам на потіху, молодим хлопцям на веселощі!” Городники стежать за росою: “Велика роса – огіркам великий рід”.

• Іов-росенник роси розпустив.
• Велика роса – до врожаю огірків.

20 травня – Іван Малий, Купальниця

Щоб дати коням силу і здоров’я, їх проганяли по річковій воді. Зранку повні відра води виставляли на сонце. А опівдні, коли водичка нагрівалася, нею обкатували коней. Посівні роботи в цей період були в повному розпалі. Вважалося, що для посадки і посіву найбільш підходять східний і західний вітри.

• Веселка ввечері – до ясної погоди, вранці – до дощу;
• Якщо промені сонця на світанку забарвлені в різні кольори, то буде негода.

21 травня – Арсентіїв день, Іван Богослов

На Арсентіїв день у степових губерніях йшов засів пшениці. За старих часів на Арсентія-пшеничника пекли пшеничні пироги, пригощаючи ними не тільки гостей, а й кожну перехожу людину, твердо пам’ятаючи, що “перехожий – людина Божа”. Для цього люди похилого віку виходили з пирогами навіть на перехрестя доріг за околицю і чекали мандрівників. “Бути лиху, – казали, – коли повернешся з обітним пирогом назад додому, а ще гірше – коли з’їсти його самим: не знайдеться ні мандрівника, ні каліки перехожого, згодуй цей пиріг птахам!”

• Якщо вранці дощ, то влітку буде багато грибів;
• Червоне небо ввечері – до гарної погоди, вранці – до дощу;

22 травня – Весняний Микола

На Миколу-весняного – перше “нічне”, тобто перший виїзд хлопців і хлопців-підлітків на нічну пасовисько коней. Єгорій корів “запасає”, Микола – коней. “Весняний Микола підніжний корм коням несе!” – кажуть у народі. Всюди в селах дотримується звичай справляти цього дня нічне дитяче свято. У луках, на вигонах і на запущеному під пар полі розпалюють багаття; поблизу пасуться “сплутані” коні, біля вогню сидять кружком молоді вівчарі, їдять пироги, печуть картоплю в попелі, ігри заводять, наввипередки бігають, цілу ніч аж до білої зорьки не змикають очей: “Николу святкують”.

В українському народі – два Миколи: Микола-весняний – з теплом, та Микола-зимовий (19 грудня або 6 грудня за ст. стилем) – з морозом.

Прийшов би Микола, а тепло буде.

Єгорій (6 травня або 23 квітня за ст. ст.) з кузовом, а Микола з возом.

З Миколи весняного сади пізню картоплю.

23 травня – Симон Зилот

Цього дня досівали пшеницю. “Хто досіває пшеницю на Зилота – вийде як золото!” – говорить стародавнє віще слово. Цього дня наші предки святкували іменини матінки сирої землі.

На апостола Симона Зилота копають коріння на зілля. Цього ж дня (Народний календар свят на травень) в деяких місцевостях шукають скарби, будучи впевненими в тому, що апостол Зилот завжди допомагав шукачам скарбів.

• Під час дощу сильний вітер дме – до гарної погоди;
• Якщо в сонячний день квіти кульбаб після обіду закрилися, то буде дощ.

24 травня -Мокий Мокрий

Цей день вважався показником погоди для цілого року.

• На Мокія мокро – все літо мокре.
• Коли на Мокія туманно і багряний схід сонця, а вдень дощ – до мокрого, брудного літа.

25 травня – Епіфан

З цього дня на ставках і озерах з’являються перші квіти білого латаття. Милуватися ними можна, а ось у дім приносити не можна, інакше вся домашня худоба загине.

• Коли на Епіфана ранок у червоному каптані – до пожежного літа.

26 травня – Лукерія-комарниця

Цього дня, за прикметою, разом із теплим вітром налітають комарі з мошкарою. Є повір’я, що “комариний народ” відлітає восени, – відлітає на крилах осіннього вітру, – на теплі моря, де і зимує зиму, щоб, розплодившись, повернутися в травні-місяці на Русь.

• Комара багато – дощ завтра буде (Пінежье).
• Комарів мало – вівсів і трав не буде (Тамбовська губ).

Читайте також: Календар обрізки плодових дерев

27 травня – Сидор

На Сидорів, день, коли припиняються, за народними спостереженнями, до самої осені холодні вітри, прилітають на старі гнізда останні перелітні птахи – стрижі швидкокрилі. “Підуть Сидори, відійдуть сівери, і ти, стриже, додому летиш!” – примовляли на Русі.

• На Сидора ще сиверко.
• Пройшли Сидори, пройшли й сівери.
• На Сидора сіверко – літо холодне.
• На Сидора прилетять стрижі й косатки – і принесуть тепло.

28 травня – Пахом-бокогрій

З Пахомія встановлюється абсолютно літня погода. З Пахомія сіють пізні овес і пшеницю.

• Прийшов Пахом – запахло теплом.
• На Пахома тепло – все літо тепле.

29 травня – Федір-житник

Простий народ називає його Житником, оскільки день пам’яті цього угодника слугує крайнім терміном для ярих посівів.

• “Роди, боже, жито гоже, а без гороху проживемо по троху”, – говорили за старих часів.

30 травня – Андрон

Якщо погода була посушлива, цього дня селяни зверталися до небесного сторожа Андрона з проханням відчинити небесну браму і порадувати людей проливним дощем, після якого посіяне зерно краще зійде.

• У ясний день дятел стукає – до дощу;

31 травня – Федот

З цього дня приймається земля “за свій рід”, – можна почути в народі. Якщо ліниво розпускається листя на Дубах, народ не очікує гарного врожаю ярих ранньої сівби.

• Прийде Федот – останній дубовий листок розгорне.
• Дуб одягається – худоба наїдається.
• Дуб перед ясенем лист пустить – до сухого літа.
• Коли на Федота на дубі верхівка з узліссям, будеш міряти овес діжкою.

Народний календар свят на травень: прислів’я та прикмети

Про травень народний поголос говорив так:

• Місяць травень не холодний, так голодний.
• У травні одружитися – вік маятися.
• Травень холодний – рік хлібородний.
• Травнева трава і голодного годує.
• Травневе тепло ненадійне.
• Травень обдурить та в ліс піде.
• Травнева роса коням краща за овес.
• Березень із водою. квітень із травою, а травень із квітами.
• Прийшов травень – під кущем рай.
• Травень ліси наряджає, літо в гості чекає.
• Мала пташка соловей, а знає травень.
• Дощ у травні хліба піднімає.
• Коли в травні дощ, буде й жито.

Підсумок

Календар свят на травень – це корисний ресурс, який допоможе вам орієнтуватися в народному календарі. В травні є багато свят, які мають свою історію, символіку і значення. Ви можете дотримуватися народних прикмет, які стосуються погоди, здоров’я, господарства і кохання. Ви можете слідувати нашим порадам або шукати іншу інформацію про календар свят на травень. Пам’ятайте, що народна мудрість – це скарб, який передається з покоління в покоління. Успіхів!

Читайте також:

Народний календар свят на квітень: прикмети

---