Що таке листкове підживлення озимої пшениці карбамідом: які добрива можна використовувати для цих цілей

Для отримання хорошого врожаю пшениці необхідні мінеральні добрива. Коренева система бере потрібні елементи з ґрунту, тому так важливо її удобрювати. Але нестача вологи, низька температура та інші несприятливі умови знижують здатність коренів отримувати необхідне живлення. У цих випадках допомагає метод листкове підживлення озимої пшениці карбамідом.

Що таке листкове підживлення

Під час усього періоду вегетації пшениці необхідні поживні речовини. Ґрунт не містить достатньої кількості потрібних елементів, тому важливо доставляти їх ззовні. Підживлення по листу здійснюється за допомогою розпилення. Добрива надходять через листя, а не через коріння, тому цей метод ще називають позакореневим.

Засвоєння відбувається швидше, але є обмеження. Такі елементи, як магній, калій і азот, засвоюються швидше, а сірка і фосфор – повільніше. Такий спосіб удобрення знижує можливість видалення азоту під час вимивання і денітрифікації.

Переваги та недоліки

Переваги методу:

• порятунок рослин, що в’януть;
• підживлення за несприятливих умов;
• швидкий спосіб засвоєння добрив.

Недоліки:

• не можна обробляти хворі рослини;
• у надто спекотну або холодну погоду підживлення неефективні;
• проводити треба часто, тому йде більше часу.

Коли починається підживлення

Для правильного росту і збільшення врожаю важливо знати, коли саме потрібно внести мінеральні добрива. На різних етапах вегетації пшениці потрібне різне дозування добавок.

Позакореневе підживлення восени

Під час появи сходів потрібні азот, калій і фосфор. За нестачі фосфору врожаю буде менше, а заповнити його дефіцит на більш пізніх етапах неможливо. Калій засвоюється рослиною до цвітіння, тому важливо, щоб він містився в ґрунті до посіву. Вміст азотних добрив має бути мінімальним, щоб не знизити стійкість до холодів і не піддавати пшеницю ураженню хворобами та шкідниками.

Листкове підживлення озимої пшениці карбамідом навесні

Через 6-7 місяців починається активний ріст пшениці. На цьому етапі рослині необхідні цинк, магній, марганець; також вміст сірки, азоту, фосфору і калію потребує постійного контролю.

Найкраще як добриво підходить карбамід. Завдяки швидкому проникненню і гарному засвоєнню разом із сіркою і магнієм його найчастіше вибирають для вирощування пшениці. Вносити карбамід дозволяється спільно з фунгіцидами та інсектицидами.

Іноді використовується калійна селітра, вона сприяє підвищенню кількості врожаю вже після трьох обробок. Також на етапі росту рослині необхідна аміачна селітра. Ще використовується сечовина, вона здатна підвищити в зернах вміст білка і клейковини.

Важливо! Головне, не забувати, що підживлення по листу – не основний спосіб отримання рослиною добрив. Основним залишається отримання елементів кореневою системою з ґрунту.

Читайте також: Аміачні добрива: ефективний спосіб підживлення для вашого городу

Чим підживити пшеницю

Для пшениці крім азоту, калію і фосфору важлива наявність таких елементів:

• сірка – впливає на клейковину, покращуючи її склад;
• марганець – впливає на обмін речовин, бере участь у засвоєнні води, знижує кислотність ґрунту;
• залізо – не дає листю жовтіти, покращує фотосинтез, де якраз необхідний цей елемент;
• мідь – бере участь у процесі обміну білків і вуглеводів;
• цинк – впливає на врожайність, збільшує кількість зерен у колосках;
• кальцій – зменшує кислотність ґрунту і захворюваність, підвищує стійкість до хвороб;
• магній – бере участь в обмінних і дихальних процесах пшениці.

Органічні добрива покращують склад ґрунту. Карбамід (він же сечовина – азотовмісний засіб) збільшує ріст пшениці, густоту, підвищує кількість протеїну в зерні.

Правильне дозування добрив

При розведенні зрошувальних складів враховують вік, сорт рослин, а також погодні умови.

Важливо! На різних етапах вегетації пшениці необхідні різні поживні елементи.

Азотні добрива

Внесені в період вегетації, ці засоби сприяють посиленню росту рослин, їхньої густоти, підвищують кількість зерна. Найдоцільніше з азотних добрив застосовувати карбамід – він підвищує кількість протеїну в зернах. Також важливо рівномірно розподілити кількість добрив на весь час росту:

1. Перед посівом обробка ґрунту аміачною селітрою – 30 кг на 1 га.
2. У фазі кущіння – 35-40 кг/га.
3. Трубкування – 65-75 кг на 1 га.
4. Залишок розраховується до норми, додається під час цвітіння.

Читайте також: Топ-секрети – азотні підживлення навесні для вашого саду, городу та квітника

Калій і фосфор

Вони допомагають рослині швидше дозрівати і покращують смакові якості. Фосфор впливає на синтез нуклеїнових кислот і засвоюваність азоту. Вибором стають суперфосфати. Оксид фосфору призводить до того, що період плодоношення настає раніше, культура повільніше старіє, зерно стає якіснішим, засвоєння елементів поліпшується.

Калій

Підвищує поживну цінність злаків. Внести калій необхідно до моменту посіву. Як добриво використовують калію хлорид і калійну сіль у розрахунку 50-60 кг/га.

Читайте також: Правильне підживлення рослин: корисні таблиці та поради з NPK

Кальцій

Необхідний для зниження кислотності ґрунту, що особливо важливо для росту озимої пшениці. Також він підвищує якість фотосинтезу і сприяє накопиченню вуглеводів. Найчастіше використовуються карбонад кальцію, крейда, вапняк, кальцієва селітра в розрахунку 3-5 ц/га.

Магній

Збагачення рослини магнієм проводять у вигляді обробки сірчанокислим магнієм. Він нормалізує білково-вуглеводний обмін. Розподіляється в розрахунку 15 кг/га.

Сірка

Елемент необхідний для засвоєння азоту, також регулює обмін білків. Використовується для цього сульфат магнію (S – 13 %), суперфосфат (S – 24%). Кількість залежить від якості ґрунту.

Довідка. Ще один важливий пункт – органічні добрива. Застосовується курячий послід, перегній, гній – 25-30 т/га, деревна зола – 3-5 ц/га.

Технологія внесення підживлення по листу

Проводяться шляхом обприскування з дотриманням важливих умов:

1. Необхідне повільне висихання, тому бажано проводити в похмурий або вечірній час.
2. Однаково обприскувати все листя на всіх рівнях стебла.
3. Більше двох разів за сезон.
4. Підбір розпилювача – краплі не повинні бути занадто дрібними або, навпаки, не можна робити сильний струмінь.
5. Вода, в якій розводять добрива, має бути м’якою або відстояною.
6. Добрива важливо розчинити.

Фактори, які допомагають засвоєнню добрив:

Особливості підживлення

Під час удобрення озимих і ярих сортів пшениці необхідна різна кількість мінеральних добрив на 1 га землі.

Озима пшениця

Озима пшениця більш вимоглива до складу ґрунту.

1. На початку росту потрібно препаратів 45 кг/га.
2. У стадії колосіння – 30 кг/га.
3. На етапі дозрівання – 15 кг/га.

Азот застосовують в амідній формі (сечовина). Вносять 3-4 рази на рік.

Обприскування калієм застосовувати не рентабельно, оскільки він повільно вбирається через листя.

Яра пшениця

Оскільки коренева система пшениці розвинена не так сильно, як в інших зернових, використання добрива під листя має для неї велике значення.

Більшу частину елементів живлення споживає в першу половину вегетації (до цвітіння):

• 82-90% азоту;
• 82-100% фосфору;
• 100% калію.

Найбільшу потребу в азоті ярі зернові культури відчувають у фази кущіння та виходу в трубку. За цей час вони поглинають до 40% азоту, споживаного за вегетаційний період.

Критичний період за фосфором і калієм – початковий період росту. За нестачі врожайність знижується на 20-30%.

Висновок

Основна помилка при проведенні підживлення – перевищення допустимої концентрації речовин у розчині. Замість добрива це може призвести до загибелі всього врожаю. Підживлення під лист – ефективний метод, особливо при поєднанні з кореневим підживленням. Якщо з розумом підійти до процедури “листкове підживлення озимої пшениці карбамідом“, то можна очікувати гарний урожай.