Розкриваємо секрети азотних підживлень навесні для вашого саду, городу та квітника. Дізнайтеся, як правильно застосовувати азотні добрива.
Досвідчені городники знають, що саме навесні і на початку літа потрібно проводити азотні підживлення, які допоможуть рослинам почати вегетацію і сформувати пишну зелену масу. Але як краще вносити азот і в якому вигляді він краще засвоюється кореневою системою?
Азот – основа всіх життєвих процесів рослин: він входить до складу білка, бере участь у фотосинтезі. За нестачі азоту рослини погано розвиваються, відстають у рості, листя блідне й опадає, врожайність знижується, вегетативний період значно скорочується.
Навесні вносять як мінеральні, так і органічні азотні підживлення: при підготовці грядок, під час розпушування ґрунту, а також у вигляді рідких підживлень.
Як рослини засвоюють азотні підживлення – навесні
Існують три форми азоту: амонійна (сульфат амонію, сульфат амонію-натрію, хлористий амоній), нітратна (кальцієва селітра, натрієва селітра) і амідна (сечовина).
Амонійний азот добре утримується в ґрунті і засвоюється рослинами навіть у холодну погоду. Тому навесні, коли ночами ще буває низька температура, азот потрібно вносити переважно в амонійній формі.
Амоній конкурує в ґрунті з магнієм і кальцієм. І якщо у рослин є ознаки нестачі магнію (міжжилковий хлороз на нижніх листках) або кальцію (верхівкова гниль), не варто робити наголос на підживленнях, що містять амонійні добрива.
У теплому ґрунті рослини добре засвоюють азот як в амонійній, так і в нітратній формі. Але варто зазначити, що нітрати в ґрунті дуже мобільні, слабо в ньому фіксуються і на легких ґрунтах можуть швидко вимиватися з кореневмісного шару. Тому нітратні добрива краще давати у вигляді підживлення в першій половині вегетації рослин. Однак захоплюватися ними не варто, особливо в період укорінення саджанців і під час цвітіння, оскільки велика кількість нітратного азоту перешкоджає засвоєнню фосфору.
Азот в амідній формі найшвидше засвоюється через листя. Але при внесенні в ґрунт за кілька днів амід під впливом бактерій перетворюється на амоній. Тому сечовину можна вносити як у вигляді рідких підживлень, так і безпосередньо в ґрунт, під розпушування.
Як вносити мінеральні азотні підживлення – навесні
При внесенні мінеральних азотних добрив варто враховувати тип ґрунту, кислотність і особливості культури, яку потрібно підживити.
Аміачна селітра (азотнокислий амоній, нітрат амонію) містить нітратний і амонійний азот у співвідношенні 1:1. Загальна кількість азоту – близько 35%. Добриво добре розчиняється у воді та ґрунті, швидко засвоюється рослинами. Селітру вносять у ґрунт навесні як основне добриво і під час підживлення. На важких ґрунтах добриво вносять під перекопування, а на легких – під закладення граблями (5-10 г на 1 кв. м під овочеві культури, 10-15 г на 1 кв. м під чагарники і 15-20 г на 1 кв. м під плодові дерева).
Сульфат амонію (сірчанокислий амоній) містить 20,8-21% азоту. Добриво добре розчиняється в ґрунті за достатньої вологості, закріплюється в місці внесення, слабо вимивається водою. Однак треба зазначити, що сульфат амонію підкислює ґрунт – тому це добриво можна використовувати після вапнування ділянки (наприклад, під картоплю або томати) або для весняного підживлення садових рослин, які надають перевагу кислим ґрунтам (лохина, верес, рододендрон, хвойні культури та ін.).
Кальцієва селітра (азотнокислий кальцій) містить близько 14% азоту, добре розчиняється у воді і має лужну реакцію. Кальцієву селітру рекомендується вносити під час підживлення капусти, яка не переносить кислих ґрунтів, а також томатів, особливо якщо в попередньому сезоні ви зіткнулися з вершинною гниллю.
Для профілактики верхівкової гнилі кальцієву селітру використовують для кореневого (1 г на 1 л води) і для позакореневого (1,5 г на 1 л) підживлення. Кореневе підживлення слід проводити тільки по добре зволоженому ґрунту.
Сечовина (карбамід) – найбільш концентроване азотне добриво. Воно містить 46% азоту, добре розчиняється у воді і працює тільки на добре зволожених ґрунтах. При внесенні в ґрунт сечовину зашпаровують на глибину 7-8 см з розрахунку 5-10 г на 1 кв. м для овочевих і квіткових культур, 10-20 г на 1 кв. м для ягідних чагарників. Для позакореневого підживлення плодово-ягідних культур навесні потрібно розвести 20-30 г в 10 л води і провести обробку до легкого зволоження листа.
Крім основних азотних добрив, навесні на виручку прийдуть і комплексні склади, які містять підвищену кількість азоту, а також інші необхідні елементи живлення.
Органіка чи “мінералка”?
Чим хороші органічні добрива – гній, компост, пташиний послід, біогумус, трав’яний настій? По-перше, вони містять не тільки азот, а й інші поживні речовини в легкодоступній для рослин формі. По-друге, органіка покращує характеристики ґрунту, підвищує кількість гумусу, посилює мікробіологічні процеси. А по-третє, саме органічні добрива дають змогу уникнути засолення ґрунту та усунути всі недоліки нераціонального внесення мінеральних добрив.
Які органічні добрива можна вносити навесні для безпечного та ефективного підживлення садових і городніх рослин?
Трав’яний настій (рідкий компост)
Це дуже цінне підживлення, яке містить велику кількість ростостимулювальних речовин, макро- і мікроелементів. Щоб приготувати “зелене добриво”, бур’янисті трави (кропиву, хвощ, лободу, кульбабу тощо) складіть у місткість, залийте водою і залиште в сонячному місці на тиждень. Періодично помішуйте. Щоб прискорити процес розкладання трав і зробити зелене добриво максимально корисним для рослин, можна додати в бочку препарат триходерми. Використовують засіб для поливу та обприскування, розбавивши водою в пропорції 1:10.
Ферментований “чай”, або настій прілої трави
Для приготування такого “чаю” підійде будь-яка скошена трава: лугова, газонна, а також виполоті бур’яни. Траву згребіть у купу і накрийте плівкою або покладіть у чорні пакети. За денної температури в межах 23-27°С прілу траву можна використовувати вже через два дні.
Щоб зробити рідке добриво, наповніть ферментованою травою підготовлену ємність приблизно на 1/4, залийте відстояною водою і залиште на кілька годин. Цього часу достатньо, щоб отримати насичений настій кольору міцного чаю.
Напередодні проведення підживлення полийте грядку і використовуйте ферментований чай у нерозбавленому вигляді, виливаючи під корінь кожної дорослої рослини приблизно 1 л настою. Особливо добре реагують на таке підживлення квіткові рослини, а також усі гарбузові культури.
Вермикомпост і вермичай
Вермикомпост, або біогумус, за ефективністю значно перевершує гній і перегній, не містить хвороботворних мікроорганізмів і насіння бур’янів. Біогумус використовують при посадці абсолютно всіх культур. Його можна додавати в лунки і посадкові ряди в кількості 2-5 кг на 1 кв.м.
Читайте також: Біоіфунгіциди: чому вони стають все популярнішими серед фермерів та садівників
Щоб приготувати вермічай, або настій біогумусу, 1 кг біогумусу залийте 10 л води і залиште на 6-10 годин. Поливати таким настоєм можна під корінь овочеві, квіткові та плодово-ягідні культури в нерозбавленому вигляді.
Компост
Найдоступніше органічне добриво, яке можна приготувати на будь-якій присадибній ділянці, використовуючи різноманітну органіку: бур’яни, скошену траву, опале листя, тонке листя, тонкі гілки, бадилля овочів, очищення, гній, послід тощо. Чим різноманітніший склад компосту, тим вища його поживна цінність. Зрілий, правильно приготований компост містить корисні бактерії, амінокислоти і практично всі необхідні для живлення рослин речовини в доступній формі.
Компост можна сміливо вносити на грядки у великій кількості (10-15 кг на 1 кв.м), а також використовувати для мульчування посадок.
Щоб прискорити розкладання органіки, важливо підтримувати компост у вологому стані й поливати його настоєм бур’янів, настоєм коров’яку або пташиного посліду, а також розчином прискорювачів компостування.
Настій коров’яку, пташиного посліду
Гній і пташиний послід містять багато азоту, але їх бажано компостувати або вносити восени, щоб не спалити коріння рослин. А ось настій посліду і гною може стати відмінним весняним добривом.
Для цього 2 кг посліду або коров’яку заливають 10 л води і настоюють 3-5 діб, залежно від температури повітря. Щоб неприємний запах з ємності не поширювався навколо, її необхідно накрити кришкою. Після того як розчин потемніє, його додатково розводять водою в пропорції 1:10. Вноситься таке підживлення між рядами, а не під самі рослини, і тільки у вологий ґрунт.
Звісно, мінеральні добрива вносити набагато простіше, вони діють швидко і дуже часто стають у пригоді. Однак слід враховувати, що мінеральні добрива, навіть найефективніші, не зможуть поліпшити фізичні властивості ґрунту і не будуть повноцінно засвоюватися рослинами без ґрунтових грибів і бактерій. Саме завдяки діяльності мікрофлори відбувається мінералізація органічних залишків і важкодоступні елементи живлення переходять у доступну для рослин форму. Тому дуже важливо вносити мінеральні добрива в “живий” ґрунт, багатий органікою.
Під час весняного підживлення саду, городу і квітника орієнтуйтеся на стан рослин, на склад ґрунту, враховуйте, які добрива вносилися восени. Тільки дбайливе ставлення до землі допоможе підвищити її родючість і отримати гарний урожай. Азотні добрива важливі для вегетації рослин і зазвичай використовуються у більшості видів добрив. Правильне застосування азотних добрив у саду та городі може значно покращити розвиток рослин
Ми раді запросити вас приєднатися до нашого телеграм каналу “Все про життя в селі | Village-Life.biz”. Тут ви зможете дізнатися багато цікавої інформації про сільське господарство, розвиток села, нові технології та інші теми, пов’язані з селом.
Приєднуйтесь до нас і отримуйте свіжу та корисну інформацію. Долучайтеся до нашої спільноти і розвивайтеся разом з нами!
Щоб приєднатися до каналу, натисніть на посилання: https://t.me/village_life1