Кури породи Леггорн, зовні нічим не примітні, є дуже поширеними у світі та в нашій країні завдяки своїй високій продуктивності. Несучки Леггорн швидко дозрівають, мають високу несучість, витривалі і відмінно адаптуються до всіх погодних умов.

Завдяки цьому їх із задоволенням розводять у приватних і фермерських господарствах. Детальніше про цю породу курей ми поговоримо в цій статті.

Походження породи Леггорн

Своє походження порода Леггорн бере з Італії, де її було виведено і названо на честь одного італійського порту.

У ті часи курки не представляли особливої цінності – несучість була не така висока, як зараз. У Штатах птахи активно схрещувалися з японськими, іспанською породами, міноркою.

Після вивезення в Європу була проведена величезна селекційна робота з підвищення їхньої несучості та росту молодняка. Підсумком стала поява птахів, які і стали основою для виведення породи Леггорн. При цьому характерні для породи ознаки не тільки не зникли, але стали набагато яскравішими і більш показовими.

До СРСР леггорн почали ввозити в 1925 р., більш масштабно – з 1960-х років із Данії, США, Японії, Англії. У країні спостерігалося зростання птахівництва в промислових розмахах.

До 1975 років цих курей цілеспрямовано завозили в спеціальні птахівничі ферми як яєчну породу. Саме з них далі була виведена українська біла порода. Леггорни використовуються в птахівничих господарствах і сьогодні. Вони є основою для створення кросів і яєчних порід.

Загальний опис курей Леггорн

Леггорн Як правило, в Україні розмножують леггорнів білого кольору. Цей колір є найпоширенішим у птахів цієї породи. Леггорни – невеликі птахи з вертикальним клинчастим корпусом, який є їхньою відмітною ознакою.

У них тонка і довга шия, мініатюрна голова з листоподібним гребенем. Ці кури – справжні рекордсменки за несучістю яєць, при цьому важать вони не більше 2,5 кг. Нестися вони починають у віці 4 місяці.

Прочитайте також: Декоративні кури красивої та продуктивної породи Бентам – 2023

Особливості Леггорнів

У леггорнів громіздкий живіт і широкі, глибокі груди, завдяки чому вони добре впізнавані населенням. Оперення щільне, ноги середньої довжини, у молодняка вони жовті, у дорослого птаха – білі.

Хвіст широкий, посаджений під нахилом 40° щодо тіла. Колір райдужної оболонки очей молодих курей темно-оранжевий, у дорослих – блідо-жовтий. Вушка мочки можуть бути блакитними або білими. Характерна риса породи – червоні сережки.

Існують леггорни з плямистим, золотистим, зозулячо-куропатковим і бурим забарвленнями. В останніх курки мають непримітне забарвлення, тоді як півні особливо привабливі – їхнє оперення може бути від золотисто-червоного до чорного із зеленим переливом.

Леггорн зозулясто-куропаткового забарвлення з’явилися як нова порода в 1948 році. Вони відрізняються рухливістю і дружелюбністю, легкі в утриманні.

Так само, як і у випадку з бурим забарвленням, курки і півні значно відрізняються у забарвленні. Завдяки цьому не виникає особливих складнощів із визначенням статі курчати в перші дні його життя. Золотисті кури красиві й величні у своєму забарвленні із золотистим відтінком. Вони відрізняються неймовірно високою несучістю при невеликій вазі.

Плямисті леггорни унікальні у своєму забарвленні. Вони з’явилися 1904 року в Шотландії, надалі в жодної породи не було виявлено подібного забарвлення. Унікальність їх у тому, що в оперенні переважає білий колір над чорним, тоді як у інших видів все навпаки.

Фотографії

На нижченаведеній фотографії ви бачите кілька особин як півнів, так і курей несучок породи “білий Леггорн” в одному з господарств:

Фото білої курки Леггорн на руках:

Прекрасний екземпляр півня, що гуляє в саду:

Тут уже господарство побільше. Кури немов прийшли фотографуватися:

Чоловіча і жіноча особини куріпатчастого леггорна, або як його ще називають “Італійська Куріпатчаста”:

Утримання та вирощування

Як уже було зазначено, леггорн не примхливий, тому його можна розводити скрізь. Завдяки витривалості та хорошій адаптивній здатності їх особливо активно розводять у північних регіонах.

Птахам необхідна мінімальна кількість корму, тому вони ідеально підходять економним людям. Як правило, до годівлі курей не існує окремих рекомендацій, але їжа має бути якісною.

Як і інші породи курчат, молодняк леггорнів спочатку годують яйцем і зерном, далі в раціон включаються пшеничні висівки, овочі, подрібнені кістки, зелень.

Пташенят, що підросли, можна годувати комбікормом, оскільки в ньому є необхідні їм мікроелементи. У раціон несучок рекомендується вносити додаткові вітаміни і легкозасвоюваний білок.

Молодняк білого леггорна зростає особливо швидко, тому важлива правильна годівля. На раціон дорослих курей його переводять у віці 21 тижня.

Раніше не варто, оскільки курей-несучок годують їжею, багатою на солі кальцію, яка може негативно позначитися на рості молодняка. Коли настає період високої несучості, птахів потрібно годувати досхочу. Після піку несучості з метою економії обсяги можна зменшити на 10 %, це не позначиться на продуктивності несучок.

Не варто утримувати несучок виключно в клітці – в бруді та тісноті у них можуть розвинутися різні хвороби. У промисловому птахівництві з цим справляються за допомогою антибіотиків і гормонів, через які птахи швидко виснажуються і вибраковуються.

У періоди інтенсивної яйцекладки леггорни особливо схильні до шумової істерії, тому важливо обмежити їх від гучних звуків. В іншому разі вони починають битися, кричати, махати крилами, через що різко падає їхня продуктивність. Напади можуть повторитися кілька разів на добу.

На присадибних ділянках і в невеликих господарствах леггорнів можна утримувати в курнику з іншими курми. Тим, хто тільки збирається почати розведення породи курей Леггорн, варто пам’ятати про те, що у леггорн погано розвинений інстинкт насиджування, тому щороку доведеться купувати пташенят для вирощування.

Читайте також: Міцні та компактні, швидко ростучі кури породи Плімутрок

Характеристики

Курки при своїй невеликій вазі (в середньому 2,5 кг) щорічно зносять понад 250 яєць. Є птахи, які приносять до 365 яєць на рік. Пік несучості припадає на перший рік після настання яйцекладки.

Показник запліднюваності яєць високий – 95 %. Також високий рівень виводка молодняка – 92-93 %. Шкаралупа яєць біла, саме яйце важить у середньому 65-70 грамів. Дорослі півні важать понад 2 кг. Один із найвідоміших народних засобів – звіробій: лікувальні властивості, показання та протипоказання.

Де купити в Україні?

Продаю молоді курочки породи білий Леггорн, кури вакциновані стоденного віку. Щодо питань можна зв’язатися за телефоном +38067-778-0159 (Юрій).

Тут може бути ваша реклама – пишіть pr@village-life.biz

Читайте також: Які існують породи курей?

Аналоги

Дуже схожі на описувану породу руські білі кури, які з’явилися в результаті схрещування Леггорнів. Вони схожі зовні, мають схожі характеристики: скоростиглість, колір шкаралупи. Однак у руської білої перевага – у неї добре розвинений інстинкт насиджування, за рахунок чого вона і виграє.

Трохи відстає за несучістю порода Нью-Гемпшир (до 200 яєць на рік), проте має і свої переваги.

Підбиваючи підсумки, можна зазначити, що порода Леггорн не втратить своєї популярності та не буде забута завдяки своїй несучості та здатності пристосовуватися до будь-яких умов. Її продовжуватимуть вирощувати в приватних господарствах, присадибних ділянках і птахофабриках ще довгі роки.

Кури породи Леггорн: Часті запитання 2023?

Походження породи курей Леггорн?

Своє походження порода Леггорн бере з Італії, де її було виведено і названо на честь одного італійського порту.

Особливості породи курей Леггорнів?

У леггорнів громіздкий живіт і широкі, глибокі груди, завдяки чому вони добре впізнавані населенням. Оперення щільне, ноги середньої довжини, у молодняка вони жовті, у дорослого птаха – білі.

Які є аналоги породі курей Леггорн?

Дуже схожі на описувану породу руські білі кури, які з’явилися в результаті схрещування Леггорнів. Вони схожі зовні, мають схожі характеристики: скоростиглість, колір шкаралупи. Однак у руської білої перевага – у неї добре розвинений інстинкт насиджування, за рахунок чого вона і виграє.

Кури леггорн характеристика?

Курки при своїй невеликій вазі (в середньому 2,5 кг) щорічно зносять понад 250 яєць. Є птахи, які приносять до 365 яєць на рік. Пік несучості припадає на перший рік після настання яйцекладки. Показник запліднюваності яєць високий – 95 %. Також високий рівень виводка молодняка – 92-93 %. Шкаралупа яєць біла….


P.S. Підписуйтесь на Все про життя в селі в Telegram.

Найголовніше в нашому Telegram - для тих, хто поспішає

Категорія в: