Сліди диких тварин на снігу розпізнають за трьома ознаками: кількістю пальців, розміром відбитка і малюнком доріжки. Чотири пальці у відбитку лишають лисиця, вовк, собака і кіт; п’ять - куниця, тхір, ласка, горностай, борсук і їжак (у куницевих і в їжака нерідко видно лише чотири). Олень, козуля і кабан залишають двочасткові відбитки ратиць. Лисиця й вовк зазвичай ідуть рівним ланцюжком «по ниточці», куниця, тхір, ласка й горностай стрибають і лишають пари відбитків («двійки»), а заєць, кріль, білка й миші - четвірки, де великі задні лапи стоять попереду менших передніх. Нижче схеми з назвами, розміри відбитків за польовими визначниками і те, як відрізнити схожі сліди.
Що ви дізнаєтеся з цієї статті:
- Як відрізнити сліди лисиці від собаки
- Чому сліди зайця мають Т-подібну форму та як за ними відстежувати звіра
- Які сліди білки залишає на снігу та чому вони схожі на трапецію
- Як виглядають сліди куниці, тхора та їжака (рідкісні гості)
- Чим відрізняються сліди ласки і горностая, зайця і кроля
- Як сліди оленя та дикої кози допомагають мисливцям
- Практичні поради: що робити, якщо ви знайшли сліди кабана
Як відрізнити найпоширеніші сліди на снігу
На представлених картинках чорні плями - це відбитки кігтів, подушечок лап і копит, а бежеві - сліди від шерсті на лапах і перетинок між пальцями (у птахів).
Сліди кішки і собаки
Ви напевно не раз бачили сліди, які залишають на снігу і землі домашні тварини. Відбитки лап кішки і собаки схожі, але все ж у них є деякі відмінності. У собак, крім подушечок і шерсті, відбиваються ще й кігті. При цьому розміри слідів можуть бути різними - залежно від породи тварини.
Сліди вовка і лисиці
Якщо ваша ділянка розташована недалеко від лісу, до вас можуть потайки пробратися дикі “родичі” собаки з тієї самої родини псових. Як правило, сліди вовка більші за собачі. Але у своєму саду ви їх навряд чи зустрінете, оскільки санітари лісу зазвичай цураються людей і їхнього житла. А ось лисиці не проти пробратися, наприклад, у курник і там поживитися.
Сліди вовка на снігу - найбільші серед наших диких псових: передня лапа до 11 см завдовжки і 8 см завширшки, задня близько 8 на 7 см (KORA, швейцарський центр моніторингу хижаків); у молодих вовків відбитки менші. Вовчий слід дуже схожий на слід великого собаки: за одним відбитком їх надійно не розрізнити, і навіть фахівцям для цього потрібні досвід, добрі умови на місці і вся доріжка. Вовк на рисі ставить задню лапу в слід передньої і йде рівно. KORA зараховує доріжку до вовчої, лише коли звір іде такою риссю щонайменше 100 м, здвоєні відбитки мають від 8 см завдовжки, а довжина кроку - від 1,1 м. Але й тоді, щоб виключити собаку, доріжку інколи простежують сотні метрів або й кілометри, а сама довжина кроку залежить від віку вовка, ходи і рельєфу.
Фото слідів вовка на снігу
Сліди лисиці на снігу
Сліди лисиці на снігу - це вузькі ромбоподібні відбитки близько 5 см завдовжки і 3,5-4 см завширшки (3,5 см за BBC Wildlife, 4 см за Woodland Trust). Пальців чотири: два середні виступають уперед, два бічні, і зібрані вони щільніше, ніж у собаки. Звичайною риссю лисиця йде рівним ланцюжком «по ниточці»: задня лапа стає в слід передньої, і доріжка схожа на нитку намиста (так її описує швейцарський ветеринар Гайні Гофман у статті, яку оприлюднив портал waldwissen.net). Собака частіше петляє.
Як відрізнити від собаки:
- Відбиток лисиці вужчий, ромбоподібний, пальці зібрані щільно; у собаки він округліший, «квадратніший», а задня подушечка більша за пальцеві (BBC Wildlife)
- Лисиця зазвичай іде прямо і рівно, задня лапа в слід передньої; собака частіше петляє, забігає вбік і повертається (Woodland Trust)
- Сам розмір мало допоможе: собаки бувають і менші, і більші за лисицю, хоча великий відбиток, за Woodland Trust, найімовірніше собачий. Тож дивіться разом на форму кількох чітких відбитків і на всю доріжку: це підказки, а не остаточне визначення
Сліди білки: трапецієподібна форма
Білки активні як влітку, так і взимку. У пошуках їжі вони стрибають з дерева на дерево і часом спускаються на землю, залишаючи там сліди. Якщо взимку ви встановлюєте на ділянці годівниці для птахів, будьте готові, що до них можуть дістатися і милі білочки.
Сліди білки на снігу нагадують трапецію: спереду - два довгастих відбитки задніх лапок, що розходяться, а ззаду - два маленькі відбитки передніх лап на одному рівні. На злегка підталому снігу чітко видно пальці та кігтики.
Особливості слідів білки:
- Задня лапа: близько 4,5 см завдовжки і 3,5 см завширшки (Woodland Trust), п’ять пальців (схема британського Mammal Society)
- Передня лапа: близько 3,5 см завдовжки і 2,5 см завширшки (Woodland Trust), чотири пальці (Mammal Society)
- Доріжка зазвичай веде від дерева до дерева; передні лапи стоять поруч, а не одна за одною, як у зайця
Фото слідів білки на снігу
Білки не впадають у сплячку, тому їхні сліди можна знайти протягом усієї зими в українських лісах, парках і садах.
Сліди куниці та тхора: нічні мисливці
Сліди куниці на снігу мають п’ять пальців, розставлених зірочкою, хоча часто відбиваються лише чотири. Відбиток лісової куниці близько 4 см завдовжки і 3,5 см завширшки (Woodland Trust; BBC Wildlife), у великих самців більший: Vincent Wildlife Trust наводить для самців 5,5 на 6,5 см. Головна ознака - хода: куниця стрибає, ставлячи задні лапи в сліди передніх, тому на снігу лишаються пари відбитків, «двійки», одна за одною (за описом Гофмана). Куниця полює переважно вночі, тому її сліди часто знаходять уранці біля курників і кролятників.
Сліди тхора такі самі за будовою (п’ять пальців, стрибки парами), але менші, ніж у куниці: за пам’яткою Vincent Wildlife Trust, відбиток тхора 3-3,5 на 2,5-4 см (котрий вимір довжина, а котрий ширина, там не підписано). Розміри частково перекриваються, тож міряйте кілька чітких відбитків, а не один. Тхір лісовий занесений до Червоної книги України (перелік, затверджений наказом Міндовкілля № 29 від 19.01.2021), тому від птиці його краще відгородити, ніж ловити: щільний курник із сіткою і дверима, що зачиняються на ніч.
Фото слідів куниці на снігу
Сліди ласки та горностая
Ласки і горностаї полюють на дрібних гризунів, а інколи й на свійську птицю. Зовні вони дуже схожі, але горностай більший, і це видно по слідах: відбиток ласки близько 1,3 на 1 см, горностая - близько 2,2 на 2 см (Woodland Trust; Vincent Wildlife Trust). В обох п’ять пальців зірочкою (часто видно чотири), і обидва, як куниця, стрибають, лишаючи на снігу пари відбитків. Сліди ласки найдрібніші серед хижих звірів. Горностай теж занесений до Червоної книги України, ласка - ні.
Сліди борсука та їжака: рідкісні гості
Сліди борсука на снігу - рідкість, оскільки борсуки зимують у своїх норах і виходять рідко в найсуворіші морози. Коли все ж таки з’являються, залишають п’ятипальцеві відбитки близько 5 см завдовжки і до 6,5 см завширшки, тобто ширші, ніж довгі (Woodland Trust; BBC Wildlife). Особливість: видно довгі кігті для копання.
Фото слідів борсука на снігу
Сліди їжака на снігу - рідкість, бо взимку їжаки сплять. Але в теплі відлиги вони іноді прокидаються і переходять в інше гніздо, а пізні малі їжаки, яким бракує ваги для зимівлі, виходять шукати їжу. Пальців на кожній лапі п’ять, з кігтями, але великий палець відбивається не завжди, а на передній лапі рідко, тож на сліді нерідко видно чотири. Відбиток близько 2,5 см завдовжки і 2,8 см завширшки, тобто значно менший за борсучий (схема Mammal Society у польовому посібнику National Hedgehog Survey, Велика Британія).
Який вигляд мають лапи їжака
Важливо: самі сліди їжака взимку ще не означають біди. Але якщо ви бачите самого їжака на снігу, особливо вдень, або він малий і млявий, йому, найімовірніше, потрібна допомога. Британське товариство захисту їжаків радить: візьміть його в рукавицях або складеним рушником, посадіть у коробку з високими бортами і старим рушником на дні, а холодному їжакові підкладіть грілку з теплою водою, загорнуту в рушник, так, щоб він міг від неї відійти. Стежте, щоб грілка не вихолола: холодна зашкодить більше, ніж допоможе. Поставте коробку в тихе місце, дайте свіжої води і трохи м’ясного корму для котів чи собак і якнайшвидше покажіть їжака реабілітаторові диких тварин. Якщо тварині явно боляче, одразу везіть її до ветеринара.
Сліди щура та миші: мініатюрні відбитки
Сліди щура на снігу: чотири пальці на передніх лапах, п’ять на задніх. Задній відбиток з довгою п’ятою, до 4,5 см завдовжки (BBC Wildlife), передній помітно менший. У пухкому снігу щури, як і миші, часто лишають смугу від хвоста.
Фото слідів щура на снігу
Сліди миші на снігу - одні з найдрібніших: миша стрибає, і великі задні лапи стають попереду маленьких передніх, тож відбитки йдуть четвірками. У лісової миші передній відбиток близько 1 см завдовжки, задній до 2 см (схема Mammal Society). На снігу часто видно хвіст, що рисує лінію між відбитками, хоча буває, що миша тримає хвіст піднятим. Миші активні всю зиму, тому їхні сліди зустрічаються часто.
Фото слідів миші на снігу
Поради для садівників: багато мишачих і щурячих слідів біля сараю чи погреба означає, що гризуни знайшли там корм або сховок. Закрийте доступ до зерна й комбікорму, приберіть залишки і поставте пастки.
Сліди дикої свині
Сліди кабана на снігу схожі на оленячі, але ширші й заокругленіші спереду, а позаду двох основних ратиць зазвичай відбиваються ще дві побічні, розставлені ширше, ніж в оленя. Тому на снігу видно чотири відбитки ратиць. Найпевніша ознака кабана - порита земля і сніг: кабани розривають ґрунт у пошуках корму, залишаючи широкі борозни.
Фото слідів кабана на снігу
⚠️ Важливо для безпеки: Якщо ви виявили сліди кабана на вашій ділянці, не йдіть за ними і не наближайтеся до звіра: поранений чи загнаний у кут кабан, як і самиця з поросятами, може кинутися на людину. Повідомте мисливське господарство, яке веде угіддя поруч, або громаду. Мертвого кабана не чіпайте і повідомте державну ветеринарну службу (Держпродспоживслужбу): дикі кабани переносять африканську чуму свиней, небезпечну для свійських свиней. Для людей цей вірус не небезпечний, але він стійкий і може переноситися на одязі, взутті й колесах (Всесвітня організація охорони здоров’я тварин, WOAH), тож перш ніж іти до своїх свиней, перевдягніться і вимийте взуття.
Сліди зайця: Т-подібний малюнок
Сліди зайця на снігу - одні з найпомітніших (хоча заєць не гризун, а зайцеподібний). Заєць пересувається стрибками, залишаючи чотири відбитки: два великі спереду (задні лапи) та два менші позаду (передні). Довгі задні лапи приземляються майже парою попереду менших передніх (за описом Гофмана), а передні зазвичай стоять одна за одною, тож виходить характерний Т-подібний малюнок.
Розміри слідів зайця:
- Задня лапа: до 15 см завдовжки (Cornwall Mammal Group, Велика Британія)
- Передня лапа значно коротша; ширина відбитка дорослого зайця близько 3 см (там само)
Заєць чи кріль? Кріль лишає такий самий малюнок, але дрібніший: передній відбиток близько 3,5 на 2,5 см, а задня лапа більш ніж удвічі довша, хоча на бігу кріль ставить на землю не всю задню ступню (Woodland Trust); ширина відбитка близько 2,5 см проти 3 см у дорослого зайця (Cornwall Mammal Group). Це дані для дикого кроля. Біля села такий слід може залишити і свійський кріль, що вибрався з клітки, а в нього розмір лап залежить від породи.
Фото слідів зайця на снігу
Як визначити напрямок руху: У стрибку заєць виносить задні лапи вперед, тому більші відбитки показують напрямок руху. Це допомагає мисливцям та біологам відстежувати тварину.
Сліди оленя та дикої кози: копитні
Усі парнокопитні залишають схожі сліди. Ці відбитки нагадують дві часточки апельсина, що паралельно лежать.
Сліди оленя на снігу впізнають за формою: дві часточки, загострені спереду, що нагадують апельсинові часточки. У благородного оленя відбиток буває до 9 см завдовжки (BBC Wildlife), у козулі 5-6 см (PTES, Велика Британія; у Woodland Trust - близько 5 см). На м’якому ґрунті (PTES), а також у глибокому снігу позаду часточок відбиваються ще й побічні пальці, а коли звір тікає, задні ноги стають попереду слідів передніх (Гофман). Ще більші двочасткові сліди лишає лось; він також занесений до Червоної книги України.
Схема: сліди оленя, лося і козулі
Сліди дикої кози (так у народі називають козулю) подібні до оленячих, але менші: 5-6 см завдовжки за PTES, а Woodland Trust дає близько 5 см завдовжки і 4 см завширшки. Свійська коза чи вівця лишає відбиток, заокруглений спереду, і без слідів побічних пальців (PTES).
Фото: двочасткові сліди ратиць на землі
Таблиця: Порівняння розмірів слідів тварин
Розміри - за польовими визначниками, названими в тексті вище. Прочерк означає, що надійного числа ми не знайшли. У стовпці про пальці - скільки їх зазвичай видно на сліді: на самій лапі їх буває більше. На підталому чи пухкому снігу відбиток буває більшим за саму лапу, тому міряйте кілька найчіткіших.
| Тварина | Розмір відбитка, см (довжина × ширина) | Форма і хода | Пальців видно на відбитку |
|---|---|---|---|
| Лисиця | близько 5 × 3,5 (BBC Wildlife) або 5 × 4 (Woodland Trust) | вузька, ромбоподібна; рівний ланцюжок «по ниточці» | 4 |
| Вовк | передня до 11 × 8, задня близько 8 × 7 | овальна, як у великого собаки; рівний ланцюжок | 4 |
| Собака | залежить від породи | округліша, ніж у лисиці; доріжка частіше петляє | 4 |
| Заєць | задня до 15 завдовжки, ширина близько 3 | Т-подібна четвірка: задні лапи попереду | 4 |
| Кріль | передня близько 3,5 × 2,5; задня лапа більш ніж удвічі довша, але на бігу відбивається не вся | як у зайця, але дрібніша | 4 |
| Білка | задня близько 4,5 × 3,5, передня 3,5 × 2,5 | трапеція з чотирьох відбитків | 5 задня, 4 передня |
| Куниця | близько 4 × 3,5, у самців більший | зірочка; пари відбитків («двійки») | 5 (часто видно 4) |
| Тхір | 3-3,5 на 2,5-4 (котрий вимір довжина, у джерелі не підписано) | як у куниці, але менша | 5 |
| Горностай | близько 2,2 × 2 | зірочка; «двійки» | 5 (часто видно 4) |
| Ласка | близько 1,3 × 1 | зірочка; «двійки» | 5 (часто видно 4) |
| Борсук | близько 5 × до 6,5 | ширша, ніж довга, з довгими кігтями | 5 |
| Їжак | близько 2,5 × 2,8 | дрібна, ширша, ніж довга, з кігтями | 5 (великий палець видно не завжди) |
| Щур | задня до 4,5 завдовжки | задня з довгою п’ятою; часто смуга від хвоста | 4 передня, 5 задня |
| Миша | лісова миша: передня близько 1 завдовжки, задня до 2 | дрібні четвірки, часто смуга від хвоста | 4 передня, 5 задня |
| Олень благородний | до 9 завдовжки | дві часточки, загострені спереду | 2 ратиці (+2 побічні) |
| Козуля | 5-6 завдовжки (PTES); 5 × 4 (Woodland Trust) | дві часточки, загострені спереду | 2 ратиці (+2 побічні) |
| Кабан | - | ширші й заокругленіші за оленячі, побічні пальці розставлені широко | 2 ратиці + 2 побічні |
Сліди птахів на снігу: яких найчастіше зустрічаємо
Дуже легко розпізнати сліди качки (крижня): у них чітко промальовані перетинки. Фазан залишає великі сліди з трьома довгими пальцями вперед і маленьким заднім, який не завжди видно; він здебільшого ходить, тож відбитки йдуть по одному. Цих пернатих упізнати неважко, а ось, наприклад, багато співочих пташок залишають настільки маленькі відбитки, що за ними практично неможливо визначити «господаря».
Сліди горобця на снігу - звичні пташині відбитки біля хати і годівниць. Як у всіх горобцеподібних, у горобця три пальці вперед і один назад. Горобець здебільшого стрибає, тому відбитки лежать парами, лапка біля лапки, а не по одному, як у птахів, що ходять кроком. За поясненням Розмарі Моско в журналі Audubon (США), пари поруч означають стрибки, пари, трохи зміщені навскіс, - підскоки птахів, що годуються на землі, а поодинокі відбитки через рівні проміжки - ходу. Але птах може змінювати спосіб руху, тож за самою доріжкою вид не визначиш.
Фото пташиних слідів на снігу
Крім горобців, на снігу можна побачити сліди:
- Сороки - більші за горобині відбитки, інколи зі смужкою від довгого хвоста
- Воронових (ворона, грак, крук) - великі відбитки, що йдуть по одному рівним кроком: ці птахи переважно ходять
- Дроздів і синиць - дрібні відбитки з трьома пальцями вперед і одним назад, як у всіх горобцеподібних. Синиці, які багато часу проводять на гілках, зазвичай стрибають парами; птахи, що годуються на землі, часто лишають пари, зміщені навскіс (серед прикладів Audubon - американський дрізд)
- Шпаків - поодинокі відбитки рівним кроком: шпаки зазвичай ходять (Audubon)
Якщо ви приїжджаєте на садову ділянку взимку, то вже напевно зустрічали сліди якихось тварин або птахів на снігу. Тепер ви знаєте, на що дивитися, щоб здогадатися, хто навідувався до вас із найближчого лісу: кількість пальців, розмір кількох чітких відбитків і малюнок усієї доріжки. Якщо сліди ведуть до курника чи кролятника, перевірте сітку, щілини і двері.
Ще почитати
Часті запитання про сліди тварин на снігу
Сліди лисиці мають два середні пальці, що виступають уперед, а відбиток вужчий і ромбоподібний; у собаки він округліший і «квадратніший». Крім того, лисиця зазвичай іде «по ниточці»: сліди лягають майже в одну лінію, а собака частіше петляє. Але це підказки, а не остаточне визначення: порівнюйте кілька відбитків і всю доріжку.
Заєць пересувається стрибками, розташовуючи задні лапи далеко попереду передніх. Це створює характерний малюнок: два великі відбитки попереду, два менші позаду, ось і вийшла буква «Т». Більші відбитки задніх лап показують напрямок руху.
Так. Білки не впадають у сплячку і активні протягом усієї зими. Вони роблять запаси горіхів та насіння восени та активно їх витягають взимку.
Куниця має п’ятипальцеві відбитки близько 4 см завдовжки і стрибає, лишаючи пари відбитків. Тхір залишає схожі, але менші сліди: за Vincent Wildlife Trust, 3-3,5 на 2,5-4 см. Розміри частково перекриваються, проте загалом куниця більша і залишає більші відбитки.
Олень залишає дві часточки, у благородного оленя до 9 см завдовжки. Дика коза (козуля) лишає схожі, але менші сліди: 5-6 см завдовжки (PTES).
Їжак залишає дрібні сліди, близько 2,5 см завдовжки, з п’ятьма пальцями і кігтями, хоча великий палець відбивається не завжди. Борсук має більші й широкі сліди, близько 5 см завдовжки і до 6,5 см завширшки, з довгими кігтями для копання. Борсуки рідко виходять взимку, оскільки зимують, тому їхні сліди на снігу трапляються нечасто.