Давайте будемо чесними: довгий час багато українських бізнесів дивилися на українську мову на сайті як на… щось додаткове. Мовляв, якщо вже є російська (чи, припустимо, англійська) версія, то і так зрозуміють. Це була помилка з погляду культури, а зараз – це ще й стратегічна помилка з погляду бізнесу та SEO.
Після 2022 року ситуація змінилася радикально. Наявність якісної української версії – це вже не “бонус”, це базова вимога довіри, закону і, що найважливіше, – це прямий шлях до покращення досвіду користувача (те, що ще називають User Experience, UX).
А ми вже знаємо: щасливий користувач = щасливий Google.
Довіра як комерційний інструмент
Навіщо взагалі перекладати сайт, якщо контент і так зрозумілий? Уся справа у психології. Коли людина бачить, що копірайтинг агенція Марії Літарової або інший бізнес свідомо інвестує в якісний україномовний контент, це одразу створює відчуття поваги та приналежності.
Потрібно розуміти, що мова – це не лише функціональний інструмент. Це ще й емоційний тригер. Коли користувач бачить, що його рідна мова використовується грамотно, з повагою до синтаксису та лексики, це підсвідомо викликає тепло до бренду. Натомість якщо він натрапляє на недбало перекладену інструкцію, це викликає роздратування. Людина не буде розбиратися в “машинних” помилках; вона просто піде туди, де про неї подбали. Це базова емпатія, інтегрована у ваш продукт.
І вона зараз коштує дуже дорого.
Чого чекає клієнт? Він очікує, що йому буде максимально зручно. Що відбувається, коли він бачить українську? Коли користувач, який щодня спілкується українською, бачить, що його мова – основна на сайті, він відчуває: “Ось цей бізнес орієнтований саме на мене і мої потреби”. Це миттєво підвищує лояльність, яка потім прямо конвертується у повторні покупки.
І навпаки: якщо україномовна версія виглядає як поспішний, недбалий машинний переклад, це створює одне лише відчуття зневаги. Навіть ідеальна ціна вже не врятує.
Юридичні та SEO-підводні камені
Окрім очевидних вимог закону (які, чесно кажучи, мають виконуватися апріорі), є важливі нюанси SEO.
1. Унікальність контенту
Тут виникає основна проблема “лінивих” бізнесів. Вони просто проганяють російськомовну версію через Google Translate і вважають, що це “українська версія”. Google, однак, чудово бачить, коли текст є лише сирим перекладом. Якість тексту страждає, ключові слова втрачаються, а сам контент може бути сприйнятий як дублікат, просто іншою мовою.
Щоб українська версія справді працювала на SEO, вона має бути написана українською мовою з нуля. Це означає: адаптацію структури, природне вживання українських пошукових запитів (які часто відрізняються від російських) та збереження живої, природної інтонації.
2. Поведінкові фактори
Ми вже говорили про це, але тут це критично. Якщо користувач заходить на українську версію, бачить там “кострубаті” фрази, на кшталт “створювати догляд” замість “доглядати” або “діяти згідно з розкладом” замість “працювати за графіком”, він швидко йде.
Це миттєво підвищує Показник відмов (Bounce Rate). Google фіксує, що, хоча контент нібито відповідає запиту, він не задовольнив користувача. Як наслідок, позиції української версії починають падати. Це прямий доказ того, що економія на якісному перекладі чи копірайтингу обертається втратою трафіку.
А ще згадаємо про “пекельні борошна” – жахливі кальки з російської, які перетворюються на меми. Це дуже веселить нас усіх, правда? А тепер уявіть, що щось подібне може з’явитися на вашому сайті через невдалий машинний переклад – і стати мемом, над яким сміється вся країна.
Ось чому інвестувати у професійний копірайтинг українською мовою – це не витрати, а страхування вашої репутації від подібних казусів.
Нещодавно на одному сайті Марк Шагал перетворився на Марка Крокував. На щастя, помилку швидко помітили й виправили. Але кілька хвилин паніки – ми впевнені – редакторам сайту були забезпечені!
Чому не можна “натиснути на кнопку”
Якісний перехід на українську мову – це не механічний процес. Це глибока робота з адаптацією:
- Локалізація. Адаптація не лише слів, а й культурного контексту, гумору, прикладів.
- Адаптація SEO. Використання регіональних та діалектних синонімів, які люди реально використовують у пошуку (наприклад, “розумний годинник” чи “смарт-годинник”).
- Стилістика. Збереження тону бренду, але українською мовою. Це має бути природний, живий текст, а не калька.
Якісний український контент працює не лише на продаж. Він — як ваш маркер якості для всіх навколо: для ваших партнерів і, що головне, для тих, кого ви хочете найняти – ваших співробітників.
Сучасні фахівці, особливо в IT та креативних сферах, одразу дивляться на мовну політику. Тож, інвестиція в нормальний копірайтинг — це не тільки про клієнтів, це ще й про те, щоб вас поважали на ринку праці й хотіли працювати з вами.
Щоб ви не думали, що ми чіпляємось до слів, поглянемо, як одну й ту саму думку сприймає ваш покупець залежно від того, скільки зусиль ви вклали в текст.
Ось різниця між “перекладом” та “адаптацією”:
| Ситуація | Варіант “Google Translate” (Економія) | Варіант “Живий копірайтинг” (Інвестиція) |
| Опис товару | “Цей продукт являється кращим рішенням для вашої шкіри”. (Калька з російської, канцелярит). | “Цей крем справді рятує шкіру, коли вона пересушена”. (Людська мова, б’є в проблему). |
| Типовий “ляп” | “Вхід у систему” перекладено як “Вхід у положення”. (Смішно, але соромно). | Усі терміни перевірені редактором. Жодного “азірова”. |
| Реакція Google | Бачить купу помилок і неприродних конструкцій – вважає сайт “сміттям”. | Бачить унікальні ключові слова (наприклад, “пилосос”, а не “пилесмок”, як перекладає робот) – дає трафік. |
| Вердикт клієнта | “Якийсь лохотрон. Піду звідси”. | “Виглядає солідно. Тут працюють професіонали”. |
Коротко кажучи, це вже не вибір, а необхідність. Якщо ви плануєте, щоб ваш бізнес в Україні сприймали як серйозного, свого гравця, який поважає клієнта та його бажання – це маст хев.
Не варто сидіти й чекати, поки конкуренти просто заберуть ваш трафік – лише тому, що вони зробили це якісно і, головне, вчасно.
Отримуйте оперативні новини від Village Life – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/villagelifebiz