Традиційні страви української кухні. Від борщу до напоїв

Традиційні страви української кухні – одна з найбагатших і найцікавіших кухонь світу. Завдяки різноманітності чудових страв та їхнім високим смаковим якостям вона набула поширення далеко за межами країни. Хто ж не знає про український борщ, сало з часником і горілку? Хіба є ті, хто відмовиться поласувати цими традиційними українськими стравами?

Борщ

Точне походження борщу невідоме. Найімовірніше, він з’явився на території, яку займала раніше Київська Русь. Нариси про основну першу страву української кухні можна зустріти в новгородських ямських книгах за 1586 – 1631 роки.

На честь борщу було названо невелике містечко Борщів, розташоване на Тернопільщині. Щоосені воно стає центром фольклорного фестивалю “Борщ-їв“. Згідно зі старовинною легендою, за давніх часів турки захопили це містечко і захотіли скуштувати місцеві ласощі – борщ.

Одна українка погодилася приготувати обід для загарбників, але страва чимось (можливо, використанням поганенької свинини) не припала до смаку ватажкові, який почав обсипати жінку лайкою. Кричав він доти, доки українка не розлютилася і не вдарила його по голові черпаком, а потім втопила кривдника в борщі. Тож і містечко було назване на честь страви, що стала причиною смерті ненагодованого ворога.

Найімовірніше, борщ з’явився на території Київської Русі

Сало – Українська кухня

Чи варто говорити про те, що свиняче сало – улюблений і найуживаніший в Україні продукт, який за багато років своєї культової ходи став не тільки символом Самостійної, а й гострою начинкою більшості анекдотів і побрехеньок “про хохлів”.

За святковим столом, підносячи вам цукрово опливаючий шматочок з ніжною рожевою прожилкою. Гостинний господар неодмінно розповість про норову і повадки улюбленого кабанчика, про те, як у ролі “турботливого вихователя” він не лінувався ганяти його. Для утворення тієї самої апетитної м’ясної прожилки, яка у справжньому салі нагадує річні кільця стовбура дерева, а також може розповісти про життєвий шлях поросяти.

Розчулено розплакавшись, господар додасть правдивий опис, як різали домашнього улюбленця, і барвистий – церемонії слізного прощання з убієнним усієї родини. Жарт, скажете ви? Нічого подібного!

Таке ставлення до свинини споріднює українську кухню із західнослов’янською, угорською та білоруською. Сало не тільки їдять солоне, варене, копчене і смажене, на ньому не тільки готують, ним не тільки шпигують усяке несвиняче м’ясо й овочі, а й використовують його навіть у солодких стравах, поєднуючи з цукром і патокою. Наприклад, такий масовий кондитерський виріб, як вергуни, смажать, а точніше обварюють і пряжуть у салі.

У 90-ті роки в Україні було виготовлено цукерки “Сало у шоколаді”.

Читайте також: З ложкою по світі: історія та традиції української кухні

Борошняні вироби

Українській кухні притаманне і не менш рясне використання яєць, які слугують не тільки і не стільки для приготування різного роду “яєшенів”, скільки для таких самих неодмінних, як і сало, добавок до борошняних, борошняно-яєчних і яєчно-фруктових (солодких) страв. Вельми характерна велика кількість борошняних виробів. Причому з усіх видів тіста українці віддають перевагу прісному – простому, напіввитяжному, заварному, здобному з використанням соди як розпушувача, а для кондитерських страв – переважно пісочному.

Дріжджове тісто вживається тільки для приготування хлібних виробів – паляниці (пишного короваю пшеничного хліба), пампушок, калинника (білого хліба, де чверть борошна становлять сухі ягоди, розтерті до порошку) і знаменитих заварних українських бубликів.

Однак національними стравами вважаються вироби з простого бездріжджового тіста: вареники, галушки, шулики, лемішки, гречаники, коржі та новіші за часом винаходи – вергуни і ставбиці.

В Україні, у Полтаві, стоїть пам’ятник Полтавській галушці

Читайте також: Золота десятка: забуті українські страви

Напої – української кухні

Основними українськими напоями з давніх-давен були меди, кваси, пиво, виноградне вино, горілка (горілка) і всілякі настоянки. Перша письмова згадка квасу відноситься до 989 року, коли київський князь Володимир навертав підданих до християнства. У літописі було записано: “Роздати їжу, мед і квас”.

Рецептів квасу – безліч. Зазвичай для його приготування потрібні хлібні сухарі та квасне сусло, яке кожна господиня зберігає для подальших приготувань напою. Квас роблять не тільки з хліба. Його можна приготувати з ягід або овочів, утім, і в звичайний хлібний квас часто додають для смаку хрін, ягоди, яблука, груші, м’яту або обліпиху.

Інший не менш давній і легендарний напій – мед або медовуха. З’явившись у дохристиянський період(Українська кухня), мед спочатку вживали в ритуальних цілях. Надзвичайно корисний напій, що має цілющі властивості, сьогодні готують із дріжджів і меду з додаванням квіткового пилку, хмелю, прянощів, коріння і ягід. Пити медовуху прийнято до їди. Цей напій є аперитивом, що збуджує апетит.

Перша письмова згадка квасу відноситься до 989 року

Добре відома всім горілка з’явилася тільки в XIV столітті. Її роблять із пшениці, буряка, ягід, при цьому вихідний матеріал істотно впливає на кінцевий смак і міцність продукту. Але ще до появи горілки в монастирях стали виготовляти пиво.

Читайте також: Що пили козаки?

Ченці із задоволенням пили цей хмільний напій, причому вживати його можна було навіть у пости – це був повністю натуральний продукт власного бродіння. Також великою популярністю в Україні користуються різноманітні наливки та настоянки: хреновуха, журавлинна, сливова, перцівка.

Страви української кухні різноманітні та надзвичайно смачні. Українські кухарі та господині дбайливо зберігають традиції приготування національних страв, передаючи їх із покоління до покоління.