Кури Віандот: опис, м’ясні, невибагливі, утримання

Віандот - американська м’ясо-яєчна порода курей, визнана стандартом Американської асоціації птахівництва (APA) 1883 року. Дорослий півень важить близько 3,9 кг, курка 2,9 кг; курка несе близько 180-200 коричневих яєць на рік. Віандоти спокійні й морозостійкі: низький трояндоподібний гребінь обмерзає менше, ніж листоподібний. Найвідоміше і найстаріше забарвлення - віандот срібло (сріблясто-облямований): біле пір’я з чорною облямівкою і чорний хвіст. Є й карликова форма: за американськими стандартами вона важить 680-850 г.

Кури Віандот вирізняються красою та різноманітністю забарвлення. Саме тому селекціонери використовують їх для розведення інших порід. Вони полюбилися заводчикам завдяки своїй невибагливості та спокійному характеру. Популярності породі додає й те, що вона є комбінованою, тобто не тільки м’ясною, а й яєчною.

Віандот - м’ясо-яєчна порода свійських курей. Її вивели в XIX столітті і назвали на честь північноамериканського індіанського племені. Країною походження цих курей вважаються Сполучені Штати Америки (штат Нью-Йорк). Поки порода не мала усталеної назви, її називали по-різному: «американський сібрайт», «ексцельсіор», «колумбія», «еврика» тощо.

У 1883 році в США встановили стандарт на породу Віандот і офіційно зареєстрували перший різновид - Віандот сріблястий. Точний родовід не задокументований, і походження породи досі обговорюють. За книгою «The Wyandottes» (видавництво Reliable Poultry Journal, США, 1899), у 1860-х у штаті Нью-Йорк схрестили бентамок сібрайт з палевими курми породи читтагонг, а потім з помісями сріблясто-строкатих гамбурзьких курей і темних брам. Для золотисто-облямованого різновиду пізніше додали кров куріпчастих кохінхінів, золотисто-строкатих гамбурзьких курей і коричневих леггорнів.

Опис породи Віандот

Віандотів розводять у багатьох забарвленнях. Університет штату Оклахома (США) перелічує дев’ять: сріблясто-облямоване, золотисто-облямоване, біле, чорне, палеве, блакитне, колумбійське, куріпчасте і сріблясте з багатоконтурним малюнком пера.

Віандот срібло: опис і характеристика

Сріблясто-облямований віандот - перший різновид породи: саме з ним віандотів 1883 року внесли до стандарту США, і саме від нього пішли білі віандоти. Пір’я в нього сріблясто-біле, і кожне перо на грудях і боках має чорну облямівку, тож птах здається вкритим лусочками. Пір’я на шиї біле з чорною серединою, хвіст чорний. Схожий малюнок має англійська карликова порода сібрайт, яку використовували у виведенні віандотів.

Стандартна маса сріблястого віандота та сама, що й в інших забарвлень: дорослий півень близько 3,9 кг, курка 2,9 кг, молоді птахи до року - 3,4 і 2,5 кг. Несучість Poultry Hub Australia оцінює для породи загалом орієнтовно в 180-200 коричневих яєць на рік; у конкретного поголів’я вона залежить від лінії, віку й умов. Плюсни і шкіра жовті, гребінь трояндоподібний.

Основні ознаки

• Мочки вух середніх розмірів, блискучі, червоні
• Обличчя червоне, гладке, трохи опушене
• Сережки ніжні, гладкі, червоного кольору з блиском
• Очі мають червоно-коричневий колір
• Дзьоб укорочений і потужний, трохи зігнутий (можуть бути присутніми чорні смужки)
• Гребінь трояндоподібний: низький, досить плаский, вкритий дрібними округлими зубчиками, із шипом позаду
• Тулуб округлений і компактний, широкий, середньовисокий
• Груди широкі та повні
• Спина і плечі широкі, пропорційної довжини, спина піднімається до хвоста, поперек сильно округлений завдяки пишному і рясному оперенню
• Крила короткі, щільно примикають до тулуба і тримаються в горизонтальному положенні
• Живіт об’ємний і широкий. Шия коротка або середньої довжини, з пишною гривою
• Округла голова має середні розміри
• Хвіст короткий, пухнастий, розкритий, має косиці
• Гомілки середньої величини з досить густим покривом
• Плюсни яскраво-жовті, відносно довгі з широко розведеними пальцями,
• Шкіра жовта
• Оперення розкішне, м’яке, гладке, щільно прилягає до тіла; перо широке
• Курка мініатюрніша за півня, хвіст у неї пишний і округлий.

Неприпустимі вади

Повний перелік вад залежить від редакції породного стандарту конкретної країни, тож для племінного добору звіряйтеся з тим стандартом, за яким оцінюють птахів. Університет штату Оклахома (США) серед поширених вад віандотів називає:

• вузьку спину;
• замалих, недорослих птахів;
• листоподібний (простий) гребінь замість трояндоподібного: такі нащадки трапляються і в батьків із трояндоподібним гребенем, на племя їх не залишають, а на виставці, за журналом Backyard Poultry, такого птаха дискваліфікують.

Білий Віандот - одне з найпоширеніших забарвлень. Він походить від білих нащадків сріблястих віандотів, що з’явилися внаслідок природної мутації забарвлення, і внесений до стандарту США 1888 року. Його основні ознаки: трояндоподібний гребінь, маленька широка голівка, невеликі акуратні мочки вух і сережки, короткий широкий тулуб, масивні груди, коротка шия з пухнастою гривою, потужні середньодовгі ноги, насичено жовті пальці та дзьоб. Білий Віандот, як і інші, добре переносить холод, а в спеку йому потрібні тінь і вода.

Фото курей породи Віандот

На перших двох фото - віандоти червоного забарвлення з блакитною облямівкою; на першому птаха видно зблизька, у пташнику:

1 / 7

Особливості породи курей Віандот

Головними позитивними особливостями курей цієї породи є:

• Добра несучість, зокрема взимку: ще в книзі «The Wyandottes» 1899 року заводчик писав, що як зимовим несучкам віандотам немає рівних. Але за короткого світлового дня несучість знижується в усіх курей, тож узимку допоможе підсвічування.
• Курки - добрі квочки й дбайливі матері (так їх описують Університет штату Оклахома і Poultry Hub Australia). Високої виводимості це не гарантує: той самий університет серед поширених вад породи називає відносно погану виводимість, тож результат залежить від поголів’я й умов.
• Птахи доброзичливі й зазвичай уживаються з іншими породами. Нових птахів спершу тримайте окремо на карантині, а після об’єднання стежте, щоб усі мали доступ до корму, води й сідал: за даними Університету Міннесоти (США), важчі або домінантні кури можуть відганяти інших.
• Кури мають хорошу здатність до відгодівлі, а їхнє м’ясо якісне і дуже ніжне.

Віандоти належать до холодостійких порід: Університет Міннесоти називає їх серед важких порід, які добре зимують. Але й їм потрібен сухий курник без протягів, з вентиляцією, що виводить вологу, і питна вода, яка не замерзає. Чи утеплювати курник і чи потрібен безпечний додатковий обігрів, вирішуйте за температурою в приміщенні та станом птахів. У спеку забезпечте тінь, рух повітря і постійний доступ до прохолодної чистої води.

Віандоти важкі й літають погано, тож високої огорожі їм не треба, але сітка над вигулом захистить від хижих і диких птахів. Тримати їх краще з вигулом, а не в клітках. Молодки швидко ростуть і починають нестися рано, хоча точний вік залежить від лінії. Кури мають добре розвинений інстинкт насиджування і є турботливими матерями: як підсадити такій квочці курчат, читайте в статті як привчити квочку до курчат. Птахи цієї породи малорухливі, спокійні та незадерикуваті, цим зумовлюється їхня схильність до ожиріння.

Кури Віандот - утримання та вирощування

Кури породи Віандот невибагливі до умов утримання, проте для них потрібно організовувати великі вигули. Вигул краще накрити сіткою: Держпродспоживслужба радить тримати птицю в курниках, загороджених сіткою й перекритих зверху, і не допускати її контакту з дикими птахами. Але сітка - лише частина захисту від інфекцій: бережіть корм і воду від забруднення, тримайте в чистоті взуття та інвентар.

Що стосується самого пташника, то в ньому має бути світло і просторо. Холодостійкість породи не скасовує підготовки курника до зими: закладіть щілини, через які тягне холодом, але залиште вентиляцію. Сідала краще вибрати горизонтальні та міцні, оскільки кури цієї породи досить важкі. На підлозі можна насипати дрібну стружку, лушпиння від гречки і рису, сухе листя дерев.

Змішану з послідом підстилку потрібно своєчасно міняти. Біля пташника можна поставити ящик із сухим піском і золою для пилових ванн: так кури доглядають за пір’ям. Але лікуванням це не є: якщо підозрюєте кліщів чи інших зовнішніх паразитів, огляньте птахів і курник (червоні курячі кліщі, за ветеринарним довідником MSD, вдень ховаються в щілинах, на сідалах і в гніздах) і узгодьте обробку з ветеринаром.

Основа годівлі - повнораціонний корм для відповідного віку та призначення птиці: для курчат - стартовий, для молодняку - корм для молодняку, для несучок - корм для несучок. Стежте, щоб у курей був доступ до корму й чистої води. Пам’ятайте, що улюбленими ласощами курей є полуниця, тому її потрібно заздалегідь від них обгороджувати. Корм слід зберігати в чистому сухому приміщенні з нормальним рівнем вологості або в щільно закритих ємностях (це допоможе захистити їжу від гризунів, які є переносниками різних хвороб).

Збалансовані корми

Основа раціону - збалансовані комбікорми з урахуванням віку та фізіологічного стану курей (несучість, линька). Від них залежить і якість яєць. Зелень (кропива, трава) - корисний додаток, але не заміна комбікорму.

Взимку курей підгодовують травою, в яку можна додавати люцерну. Для міцності шкаралупи несучкам окремо від основного корму пропонують подрібнені черепашки або інше джерело кальцію. Молодняку корм для несучок не давайте: за даними Університету Меріленд (США), надлишок кальцію в такому кормі порушує формування кісток курчат і може спричинити ниркову недостатність і загибель. Вітамінно-мінеральних добавок до повнораціонного корму без потреби не додавайте: Університет Кентуккі попереджає, що добавки порушують баланс такого раціону; застосовують їх лише за рекомендацією ветеринара чи виробника корму.

Сучасні системи утримання: автоматизація та «розумний» курник

У господарстві можна використати автоматичні годівниці, напувалки та системи збору яєць. Датчики температури, вологості й освітлення та автоматика допомагають контролювати умови в курнику, але власник має сам перевіряти роботу обладнання і стан птахів. Живити обладнання можна й від сонячних панелей.

Купуйте птицю та інкубаційні яйця лише там, де є ветеринарні супровідні документи: так радить Держпродспоживслужба. Але й надійний продавець не гарантує, що птахи здорові, тож новоприбулих тримайте окремо на карантині, строк якого порадить ветеринар.

Профілактика захворювань

Природні засоби (часник, цибуля, прополіс) не замінюють щеплень і ветеринарної допомоги. Основа профілактики - щеплення за схемою, яку радить ветеринар, карантин для нових птахів, суха чиста підстилка і сітка над вигулом, щоб до курей не залітали дикі птахи, які переносять пташиний грип. Якщо курка млява, не їсть чи має пронос, без зволікання зверніться до ветлікаря, а за підозри на грип птиці негайно повідомте територіальний орган Держпродспоживслужби.

Характеристика курей Віандот

Віандот - важка м’ясо-яєчна порода. Нижче цифри за стандартами США і даними незалежних джерел; несучість і масу карликової форми подано за нижньою межею діапазону з джерела, повні діапазони - в примітці. Це довідкові оцінки, а не гарантований мінімум: фактична несучість залежить від лінії, віку, годівлі, освітлення й умов утримання, найвища вона в перший рік яйцекладки, а з кожним наступним роком знижується.

Де купити курей породи віандот в Україні і як їх вибрати?

Купуйте віандотів у племінних розплідниках і в перевірених заводчиків, які мають ветеринарні супровідні документи, показують батьківських птахів і кажуть, які щеплення зробили курчатам. Трояндоподібний гребінь, жовті плюсни, неоперені ноги і, в облямованих забарвлень, рівна облямівка пера - ознаки породи, але самі по собі чистопородності не доводять: питайте про походження поголів’я.

Аналоги породи курей Віандот

Однакові ознаки має карликовий Віандот. Це не окрема порода, а карликова форма: птахи відрізняються меншими розмірами і є точною копією великих курей. За американськими стандартами (у переказі журналу Backyard Poultry) півні важать близько 740-850 г, курки 680-740 г, тобто приблизно вчетверо менше за великих; в інших країнах стандарти інші. Про карликових курей загалом читайте в статті про курей бентамок.

Якщо брати до уваги забарвлення такого різновиду породи, як Віандот сріблястий, то колір його оперення дуже схожий з оперенням птахів породи Сібрайт.

Кури породи Брама мають схожі з Віандотами показники несучості (до 200 великих коричневих яєць на рік), але важчі: півень близько 5,4 кг, курка 4,5 кг. На відміну від віандотів, у брам ноги оперені, тож їх відносять до курей з пір’ям на ногах.

FAQ